Після народження внучки ми одразу зрозуміли, що вона нам не рідна

Ще до вечсілля мого сина сусідка попереджувала,що майбутня невістка зовсім не така скромниця, як здається. Я тоді навіть образилась і не хотіла спілкуватись з нею.

Після весілля молодята стали жити в квартирі моєї мами, яка мені дісталася у спадок, раніше ми її здавали. Народилася у них дочка, просто копія мій синок, я обожнюю цю дівчинку, часто брала її до себе і гуляла з коляскою перед носом у сусідки, щоб та бачила – як вона була не права. Навіть мій чоловік (вітчим сина), полюбив дитину, як свою внучку, і не важливо, що це не його кров. Загалом – всім серцем прикипіли до малятка. Та й молодим давали більше свободи, щоб менше побутових сварок було.

Після декрету невістка вийшла на роботу, тільки вже не на сам склад, а в офіс, вона там з паперами поралася. Син спочатку був радий такій її зміні, але потім почав нервувати – іноді цілий колектив міг залишитися працювати до півночі, мовляв, перерахунок, ревізія або щось там ще незрозуміле. Син полегшено зітхнув, коли невістка знову завагітніла – мовляв, ну її до біса цю роботу до ночі, сиди вдома з дітьми. Він дочекатися не міг, коли ж знову почнеться декрет дружини, щоб вона пішла з роботи. Народилася друга дівчинка, коли старшій ось-ось повинно було виповнитися п’ять років.

Коли ця дівчинка народилася, ми побачили, що вона ні на кого не схожа – ні на нас, ні на породу невістки. Волоссячко чорне, кучеряве, очі карі. У свахи теж карі очі, але таких темних кучеряшок немає ні у кого. Все це помітили і оцінили оточуючі, синові настійно радили зробити аналіз ДНК. Особисто я була категорично проти – дівчинка може перерости, змінитися.

Але один друг сина його став підбивати, мовляв – знає він цей склад, там і гастарбайтери працюють, і в офісі можна знайти пару кучерявих мужиків. Син навіть нам нічого не сказав – пішов з дитиною і зробив цей аналіз, навіть невістка не відразу про це дізналася. Ми були в шоці – батьківство по нулях! Який же був скандал! Невістка репетувала: «Як ти міг, як злодій – все зробити нишком?». Я теж спочатку не вірила, що так можна – без згоди матері зробити аналіз, виявляється – можна!

Син тут же розлучився, невістка поїхала до батьків, син на квартиру знайшов нових мешканців, віддав нам ключі і поїхав з нашого міста. Як сказав – подалі від ганьби! Влаштувався на роботу, зняв квартиру і навіть наречену собі знайшов, живуть разом. Аліменти на старшу дочку він справно платить. Але тепер у мене серце розривається за нашу внучку, адже нам не дають бачитися з нею! Невістка і вся її рідня проти нас, а брат свахи ще і в суді працює: навіть якщо ми в суд подамо, то максимум що нам дозволять – це зустрічатися раз на тиждень під наглядом невістки! Ну що це за спілкування? І в чому ми винні – в тому, що син засумнівався в батьківстві і підтвердив свої сумніви ?! Навіть в дитячому садку нам не дають зустрічатися, де справедливість? І сусідка ще зловтішається.