Подзвонила мені сьогодні сестра і почала говорити, як добре я живу і що могла б і допомагати їй, адже в неї діти!

Якось одного ранку розмовляли ми з двоюрідною сестрою по телефону. Розмови звичні: про те, як живеться, про її діток, я запитувала, коли вони в гості приїдуть.

Звичайно ж, зайшла розмова і про мене, в якій я чесно зізналася, що на роботі вже який місяць немає зарплати. Так само сказала про те, що взяла на дім підробіток, за який мені не заплатили ні копійки – кинули і все. ДХотіла відпочити поїхати кудись, але, мабуть, не судилося в цьому році розслабитися. Загалом, мигцем повідала сестрі про те, що грошей немає, а життя без них – повний біль.

Виговорилася, полегшало ніби. Тут через 40 хвилин передзвонює мені сестра і тут почався дивний діалог.

– Привіт, чим займаєшся?

– Працюю.

І тут сестра починає мені розповідати ПРО МЕНЕ. Ось, мовляв, мені так важко, так як таке може бути, якщо я, бачте, мотаюся по кілька разів на рік за кордон. Машина у мене є, так як я взагалі така сяка можу скаржитися. Мовляв, краще б я допомогла сестрі, у якої двоє дітей, їм потрібніше, ніж подорожувати і на машині роз’їжджати.

Мовляв, дітей я не хочу, тому що повна егоїстка, живу для себе, нічого мені в цьому житті не потрібно. Я поклала трубку. До мене дійшло, що сестра дзвонила якійсь своїй подрузі і помилково набрала мене.

Ось сиділа я і думала, ну невже я настільки хрінова? Я начебто прощаю свою рідню всі борги: і 5 тисяч і більше. Навіть не згадую такі дрібниці і не вимагаю їх. Майже кожне свято і кличу її дітей до себе, будь то це 9 травня або Новий рік – так без різниці. Я тільки рада її дітворі в своєму будинку. Я нічого не вимагаю взамін, бо роблять це від щирого серця.

Загалом, поплакала я трохи, хоч легше і не стало, тільки голова сильніше почала боліти. Прийняла рішення по приїзду додому конкретно випити! А ще я прийняла рішення не спілкуватися зі своїми родичами. Ось тепер думаю: цікаво, це тільки в мене така рідня або у людей все по-іншому і панують людські відносини?