Найпершою моєю ганьбою було весілля сина. Містечко у нас невелике, майже всі один одного знають, і син дружиною чомусь вибрав найвідомішу блудницю всього району! Я сама колись не так давно сміялася, слухаючи плітки про пригоди цієї дівиці, думала – що загуляється дівка в кінець і закінчить життя під парканом. І ось якось в образі «благородної дами», син приводить її до нас в будинок, щоб познайомити нас з нею. У моєї молодшої дочки очі на лоб, мій чоловік (вітчим сина) був не в курсі всіх пліток і тільки він підтримав рішення сина одружитися на цій дівці. Я була проти, але всі мої опори були марні – пара вже продала заяви в РАЦС.

Я злилася, питала у сина – чи знайомий він з репутацією своєї нареченої? Він сказав, що все знає, і половина з усього що говорять – нісенітниця і плітки. І взагалі, мовляв, що було – то було, вона змінилася і стала хорошою. Весілля грали стандартне, в їдальні, гості були в основному з боку нареченої. Мені весь час свідки підсовували якісь віршики, які я повинна прочитати молодим, але я сказала своїми словами: «Вітаю, бажаю щастя, вірності і любові!». Усе! Як я повинна була ще лицемірити ?!

Синові сказала відразу після весілля, що якщо він хоче нормально жити зі своєю дружиною, то нехай знімає з нею квартиру: мені неприємна присутність невістки в будинку, всі навколо сміятися будуть, але і в ту сім’ю йому сунутися нема чого, тому що під каблук посадять.

Не встигли молоді налагодити свій побут, як я вже почала зустрічати невістку на вулицях містечка в колишньому вигляді: сидить нога на ногу на лавці з пляшкою пива і в оточенні подруг і якихось гопників. Підходжу до неї, питаю: «У тебе чоловік на роботі, а ти що тут робиш? Його ганьбиш? ». Натовп цей регоче наді мною, а невістка навіть не сіпнулася: «Сиджу, відпочиваю! Що -поспілкуватись не можна, це просто мої друзі! ». Вона тільки через півроку пішла на пошту працювати, і то – син наполіг, щоб потім декретні були в разі вагітності. Але після роботи вона постійно з якимусь подругами бігала, вдома сидіти не хотіла!

Невістка завагітніла, ніби нічого особливого, але ці зустрічі з подружками вона не припинила, іноді була додому за північ. Вимагаю у сина, щоб він їй заборонив ці гулянки, але син тільки рукою махав – нехай гуляє, поки вільна, потім з дитиною сидіти буде, а пити вона все одно вже не п’є. Ну, вона ж гуляє, звичка її холостяцька залишилася! А якщо у неї коханець? Син лаявся зі мною, говорив, що в ній не сумнівається. Народила невістка біляву дівчинку! Вона сама світла, але русява, син мій з темним волоссям і сіро-блакитними очима, а внучка прямо як альбінос! Дід невістки розгледів в ній свою матір, мовляв, копія прапрабабуся! Так? Тоді де хоча б щось від нашого сина? Угледіли щось, мовляв, очі-то блакитні! І все?

Звичайно ж, я засумнівалася в тому, що ця дитина наша! Невістка була сильно гулящою до весілля, та й після заміжжя дозволяла собі ходки по старих друзів, як я можу бути впевнена в родинних стосунках з онукою? Стала накручувати сина, він теж засумнівався. Я запропонувала дати грошей на ДНК, щоб в обласному центрі зробити аналіз, він погодився, тому що вже сам став помічати – щось тут не те із зовнішністю. А ще й друг у нього білявий, але той відмовлявся, говорив що він навіть «на одному полі з нею ромашки б не збирав»! А ще невістка, коли дізналася наші плани, то просто сказилася: так як же ви могли поставити під сумнів, ДНК – це принизливо! Підозріло, правда ?!

Але все ж ми здали аналіз і отримали 99,9%, що батько внучки – мій син. Я сама з ним їздила, сама уточнювала, помилки немає. Це ганьба, звичайно, на мою сиву голову! Невістка радіє, а у мене через її поведінку знову підозри: може і гуляла, та просто пощастило, що дівчинка виявилося донькою мого сина, а не якогось білявого друга. Але все одно мені соромно перед сином – він так образився, що не хоче навіть зі мною спілкуватися, разом з невісткою. І її рідня вся проти мене. Навіть мій чоловік, який був проти цього ДНК, зараз мене уїдливо підколює. Прикро! Але, погодьтеся, якби не було підозри, то й мови не було б про цей аналіз, адже так ?!