Колись ми з чоловіком жили в будинку його батьків. Так вийшло, що дітей ми народили рано, коли ще не встигли заробити на свій кут. Його мати завжди була дуже запальною жінкою. Незважаючи на те, що вона на початку сімейного життя багато в чому нам допомогла (у моїх батьків не було такої можливості на той момент), її грубий і владний характер перекреслив все хороше.

Я не можу поважати цю жінку, тому що коли дітям було 2,5 і 1 рік, вона нас з речами виставила з будинку на мороз. Причиною цього стали ростучі зуби у молодшого сина. Тоді вона звинуватила мене в тому, що це я за власним бажанням народила двох дітей і що повинна була думати, в яких умовах вони будуть жити. За її словами, через постійні криків онуків у неї загострилася мігрень і почалися порушення сну. Свекруха сказала, що втомилася від нас і відправила мене з маленькими дітьми «погостювати у власних батьків». Чоловік в той вечір пробував втрутитися і захистити нас, але це виявилося марним. Довелося вночі викликати таксі і їхати через все місто з плачучими дітьми до моїх батьків …

Ми з чоловіком цей випадок запам’ятали дуже добре, тому що після ночі на вулиці у малюка почалася застуда, з якою ми потім дуже сильно намучилися. Мої батьки, хоч і не були готові до нічного візиту, але все ж нас поселили. Після того, як мене з дітьми вигнали, я пообіцяла свекрусі, що більше не повернуся в її будинок. Було складно, але через два тижні ми з чоловіком абияк нашкребли на зйомне житло і перевезли туди свої речі.

Довгий час після цієї ситуації я не хотіла спілкуватися з матір’ю чоловіка і не підпускала її до онуків. Тоді вона стала скаржитися всім спільним знайомим, що я з нею вчиняю жорстоко і ховаю від неї дітей. Дійшло до того, що вона навіть додзвонилася моєї матері і описала їй ситуацію зі своєї точки зору, висловила, яка я байдужа і невдячна. У відповідь на це моя мама влаштувала їй скандал …

З моменту інциденту минуло вже три роки. Пристрасті вщухли, але я досі відчуваю неприязнь до свекрухи і не можу її до кінця пробачити. Спілкуюся з нею і навіть кілька разів приймала її у себе в гостях, але стосунки у нас як і раніше напружені. Тепер вона скаржиться нам з чоловіком на те, що ми допустили, що внуки не сприймають її як бабусю. А з якого дива діти повинні її любити? За що? З ними весь час няньчиться і грається друга бабуся, а цю вони бачать раз на півроку, по 1-2 години … Напевно ця жінка забула, як зрадила нас і вигнала з дому взимку, як кричала при онуках і як намагалася умовити сина не їхати з нами…

Як пояснити свекрусі, що діти – не іграшка і що вони не будуть бігти до неї на перший поклик, коли їх бабусі стане нудно? Нехай взагалі радіє, що після пережитого я даю їй бачитися з онуками і що вони тієї ночі не пам’ятають …