Мій син дуже розумний, але життєвої мудрості навіть до 50-ти років у нього немає. До середини 90-х він з відзнакою закінчив ВУЗ, його звали в НДІ програмістом, на той час – дуже рідкісна професія, але хіба тоді можна було б щось заробити на державній посаді?Він пішов у комерцію за фахом, заробляв свої гроші розумом. До 2000 року він вже зміг купити собі квартиру, причому не якусь жалюгідну, а нову, двокімнатну. Цього року ж і одружився, в 2001 годилася у нього дочка.

Перспектива взагалі малювалася у нього дуже райдужна, комерція пішла взагалі вгору. Але 2003 вніс свої корективи – син з другом потрапив в аварію, була серйозна травма голови, переломи, я кілька місяців просиділа з ним в лікарні. Дружина майже не приходила, так я її і не винила, вона з донькою вдома сиділа. А у мене тоді страшні мотання були – робота-лікарня-будинок. Добре, друзі і підлеглі сина допомагали тоді його сім’ї, та й йому самому на лікування. Син оклигав, повернувся додому, але комерцією вже займатися не міг, пішов системним адміністратором в чужу фірму.

Звичайно ж, працювати на когось – це зовсім інша справа, ніж на себе. Грошей вже було не так багато, невістка змучилася, що жити доводиться до своїх достатків. Ми зі сватами їх постійно намагалися помирити, причому свати вставала на бік мого сина, угамовуючи свою дочку. Внучка росла, син в ній душі не чув, я думаю, що він терпів усі сварки з дружиною тільки тому, щоб поруч з донькою бути. А в 2014 році мій син викрив невістку в зраді, і навіть тоді він відразу не пішов, це вона сама потім пішла через два роки. А потім раптом вирішила повернутися, коли онучці вже 18 стукнуло, але з нею неможливо вже було жити! Невістка то йшла, то приходила і вічно скандалила. Розлучилися вони з сином рік тому.

Вся квартира спочатку була у власності у сина, вона придбана була ще до шлюбу. Коли народилася внучка, то вона теж стала власницею ½ частки, але син не став розмінюватися на дрібниці, а просто переписав всю квартиру на дочку, хоч я і просила його цього не робити! У внучки тоді роман почався з одним хлопцем, теж програмістом, тому батько вважав належним всю квартиру звільнити для дочки і поїхав жити за місто, на дачу. Я до себе кликала, але він захотів дихати чистим повітрям, працювати на землі, а заробляє він тим, що лагодить комп’ютери вдома.

Але у внучки з тим хлопцем нічого не вийшло, розійшлися. Зате дочка пустила свою квартиру матусю, яка влітку вийшла заміж. І не тільки матусю, Бог би з нею, але ще і її нового чоловіка, у якого ні кола, ні двора – нахабний і хамуватий мужик, але невістка пишається, що він молодий – аж на 4 років молодший за неї! З’ясувалося, що вони ще нишком підбили внучку прописати цього неандертальця в її квартирі! Це що ж виходить? Син навчався, в поті чола заробляв на цю квартиру, залишив все дочці, а якесь мурло там живе і прописку має ?! Син сам тепер засмучений, але що вже поробиш? Невже нічого не повернути, хоча б заради принципу, щоб повалити цього хама? Ну не судитися ж з онукою!