– Та як ви смієте! Моєму синові погано, а він тут п’є! – коли людське нахабство не знає меж

Цієї п’ятниці я як звичайно приїхав додому зі зміни, припаркувався на стоянці біля будинку і пішов додому. По дорозі привітався зі зграйкою мамочок з колясками і маленькими дітками, котрі гуляли в цей час на подвір’ї.

Вранці, в суботу, в 8-15 дзвінок у двері, причому це не скромний дзвінок, а прям такий нахабний звіііііііін.

Прокинулися, я пішов відкривати двері, дивлюся у вічко, стоїть сусідка. Відкриваю двері, а вона мені “доброго ранку, лікарю”. Я аж прокинувся. Звідки, питаю, знаєте, що я лікар?

Вона відповідає:, ви вчора коли під’їхали, я під лобовим склом у вас побачила пропуск на територію лікарні і ваше прізвище на ньому, ось і привела до вас мого «синочка» глянути, у нього щось з горлом (на хвилину, я ні разу не дитячий лікар, і тим більше не ЛОР, реабілітолог я).

Я від такого нахабства звичайно сторопів, але даму сином впустив і навіть провів огляд горла і зробив дзвінок другу-педіатору, діагноз був поставлений “запалення мигдалин” і термінова госпіталізація в лікарню з метою уточнення діагнозу і якщо буде потрібно видалення цих самих мигдалин. Розпрощалися, вона пішла, я ще подумав, які нахабні бувають люди і пішов ліг в ліжко далі дивитися свої заслужені сни.

Увечері цього ж дня у нас намічався невеликий сабантуй з друзями в честь другої річниці весілля з моєю дружиною, прийшли гості, ми випили по пару чарок, все як у людей. У 22 дзвінок у двері, я без задньої думки відкриваю двері, стоїть вона і віщає “синочку погано, температура 39, що робити?”

Я відповідаю, мадам, я ще вранці сказав терміново в лікарню, навіщо дитину гробити? Так, каже тітка, ми вирішили полосканням спробувати, боїмося операції. Наступне її питання мене просто вбило.

-Ви що п’яні ?! -заявляє мені тітка! – У мене дитина хворіє, а ви тут п’єте!

Я на секунду замислився, чи не переплутав я свої хороми зі свої скромним відділенням, подумав і зрозумів що ні, просто тітка перегнула палицю. Чемно попрощався і пішов до друзів.

Розповів їм, посміялися, забули.

Вранці в неділю дзвінок у двері (здогадуєтеся хто прийшов?) правильно.

Перше питання: “Ви вже протверезіли?”

Друге: “Що робити з сином?”

Дізнався номер квартири, послав, викликав швидку, пацана відвезли.

Після цього став ворогом усіх матусь в радіусі 3 км від будинку і лікарем – алкоголіком.