Гормони відіграють неймовірно важливу ролю в житті жінки. Ендокринна система – тонкий апарат, надзвичайно чутливий до будь-яких зовнішніх впливів.

Причиною гормонального збою можуть стати зміни способу життя (наприклад, режиму харчування), емоційні стреси, інфекційні захворювання, прийом деяких ліків. Крім того, робота залоз внутрішньої секреції має свою природну специфіку в певні моменти життя: на різних стадіях менструального циклу або вагітності, після пологів, у період вигодовування малюка або при менопаузі. Щоб вчасно звертатися до лікаря і мінімізувати виникаючі в організмі неполадки, необхідно відстежувати гормональні збої. Для цього жінка повинна знати, яким чином події такого роду відбиваються на її здоров’я, зовнішності і настрої. Про нестабільність гормонального фону можуть сигналізувати сім основних ознак.

Акне

Всупереч поширеній думці, наявність вугрової висипки (акне) характерна не лише для підліткового віку. Порушення роботи сальних залоз, що супроводжується виникненням комедонів і запалених прищів, є наслідком дисбалансу між чоловічими та жіночими гормонами в організмі. Це явище пов’язане як із занадто активним виробленням андрогенів, так і з недостатнім естрогенів.

Безпосередніми «винуватцями» можуть виявитися патології залоз внутрішньої секреції (наприклад, синдром Кушинга або полікістоз яєчників), запальні захворювання статевих органів. Акне нерідко буває спровоковано природною або штучно викликаною зміною гормонального статусу: після аборту або припинення прийому оральних контрацептивів, під час вагітності або годування груддю.

Близько 70% жінок відзначають регулярне виникнення одиничних прищів за 2-7 днів до менструації.

Зміна темпу росту волосся

Дисбаланс чоловічих і жіночих гормонів впливає на активність волосяних фолікулів і може привести до прискореного зростання волосся за чоловічим типом (гірсутизму). Цей симптом характерний, наприклад, для жінок в період менопаузи. При деяких видах полікістозу яєчників поєднання зростання волосся на обличчі з акне є діагностичною ознакою.

Порушення менструального циклу

У нормі менструальний цикл складає від 21 до 35 днів. Виділення зазвичай йдуть не більше 7 днів, обсяг яких становить 20-80 мл. Відхилення від цих значень – як за термінами, так і за кількістю виділень – вважається порушенням. Ендокринні причини збоїв менструального циклу можуть лежати не тільки в області вироблення статевих гормонів. Наприклад, при гіпертиреозі (гіперфункції щитовидної залози) спостерігаються нерегулярність і хворобливість менструацій, убогість виділень. Цукровий діабет 1-го типу нерідко сприяє формуванню занадто довгого менструального циклу, а також провокує ранній початок менопаузи. Нерегулярність місячних можлива і при патологіях гіпофіза.

Різкі зміни ваги

Швидке схуднення на тлі підвищеного апетиту може свідчити про розвиток декомпенсованого діабету або гіпертиреозу. Збільшення ваги буває пов’язано з ожирінням (внаслідок порушень інсулінового обміну), з накопиченням великих об’ємів рідини через порушення в роботі щитовидної залози.

Підвищене потовиділення уві сні

У жінок в період менопаузи нічна пітливість є одним із симптомів гормонального збою, характерного для клімаксу. У пацієнток більш молодого віку таке порушення може означати початок розвитку гіпертиреозу.

Постійна втома

При патологіях щитовидної залози хворі скаржаться на швидку фізичну і розумову стомлюваність, тремтіння у всьому тілі, складності при виконанні дій, що вимагають мінімального навантаження (наприклад, при підйомі по сходах або перенесення невеликого вантажу). Втім, аналогічні симптоми спостерігаються і при інших ендокринних проблемах (синдромі Кушинга, порушеннія інсулінового обміну).

Нестабільність настрою

Емоційна сфера тісно пов’язана з гормональним фоном. Будь-які збої в цій області ведуть до змін настрою. Так, при гіпертиреозі і гормональних порушеннях, пов’язаних з клімаксом, жінки стають дратівливими, уразливими, плаксивими. Вони відчувають почуття страху, неконтрольованого занепокоєння. При синдромі Кушинга і гіперглікемії часто спостерігаються напади депресії. Хворі не можуть нічого робити, тому що відчувають себе занадто слабкими, незалежно від складності передбачуваного заняття.

Помітивши у себе хоча б деякі з описаних відхилень, слід негайно звернутися до лікаря. Списувати погане самопочуття на втому не варто: воно може виявитися ознакою початку важкого захворювання.