Марії 35 років і вона була впевнена, що незабаром отримає мамину квартиру. Мама оформила на жінку заповіт ще 5 років тому і Марія розраховувала, що все так і буде.

В Марії є старший брат, якому 37 років. Брат на мамину квартиру не претендує, він багато років працював разом з дружиною та купив трикімнатну квартиру. Тільки після придбання житла, у брата з дружиною народились близнюки.

Матері Марії 62 роки, вона давно на пенсії. І треба ж такому статися, – недавно вийшла заміж. Жила вона в однокімнатній квартирі. У її нового чоловіка, теж у власності аналогічна квартира. Вирішили «молоді» поліпшити свої житлові умови, – продати їхні маленькі квартири та купити щось просторіше.

Дізнавшись про це, Марія страшенно засмутилася. Адже власного житла у неї немає. Живе вона з чоловіком в орендованій квартирі. Чоловік теж – безквартирний. Ось і чекала жінка, що коли-небудь материнська квартира відійде їй.

– Але хіба вона мала право цю квартиру продавати, якщо на неї є заповіт? Хіба така угода вважається законною? Адже заповіт оформлено, як належить, у нотаріуса. Він все засвідчив, як бути з цим, – з надією питає Марія.

Треба б Марії та її чоловікові самим вирішувати своє квартирне питання, а не чекати смерті матері. Звичайно, в нашій країні зробити це нелегко. Але все одно потрібно робити якісь заходи. А що стосується заповіту, так він набирає чинності тільки в момент смерті спадкодавця. А до цього моменту мати залишається власником квартири та може нею розпоряджатися на свій розсуд.

Ось і розпорядилася, продавши її …