Нам з чоловіком дуже пощастило з друзями. Склалася велика компанія з чотирьох подружніх пар. З кимось дружили в школі, хтось колега по роботі так компанія і зібралася. У всіх дітки приблизно одного віку. З дівчатками ми гуляємо в парку з дітьми, раз в тиждень чоловіки відпускають нас на дівич-вечір, а самі теж збираються на парубочий вечір. У нас навіть виробився цікавий алгоритм – один раз тати дивляться за дітьми, другий раз – мами. І ще щотижня ми збираємося по черзі у кого-небудь вдома, щоб всім було не образливо і комусь одному не доводилося щоразу займатися цим і прибиранням.

Цього разу чоловік з друзями збиралися у нас, а ми з дівчатками і дітьми у однієї з подруг. Наскільки це було можливо з дітьми, ми з подругами повеселилися: попліткувати, поговорили про чоловіків і дитячі витівки і розійшлися по домівках. Коли я приїхала з сином додому, парубочий вечір був в самому розпалі: музика, шашлики і веселий сміх. Я пішла в будинок, щоб не бентежити чоловіків і почала укладати синочка спати. У пануючій в будинку тиші було дуже добре чутно розмови з вулиці. Мимоволі я стала прислухатися і від почутого гарячі сльози заструмували по моїх щоках.

Друзі обговорювали своїх дружин, тобто мене і моїх подруг. Загальна суть розмови зводилася до того, що вийшовши заміж їхні дружини перетворилися в домашніх квочок. Хтось набрав у вазі, хтось не робить манікюр, мене мій чоловік звинуватив в тому, що я ходжу по будинку в халаті. Дівчата ж з їх робіт всі як одна з зачісками, манікюр, стежать за собою і виглядають дуже красиво. Мені так прикро стало за себе і своїх подруг. Не думала, що у нас такі чоловіки. Ми постійно стежимо за затишком в будинку, виховуємо наших дітей. Я можу за кожну з подруг поручитися, що та першокласна мама і господиня.

Ясна річ, що після народження маленької дитини на себе часу практично не залишається. Те памперс поміняй, то кашку приготуй, а безсонні ночі … А за свого чоловіка я взагалі в шоці. Він хоче, щоб я по дому розсікала на шпильках і в вечірній сукні? Загалом, в той вечір я заснула поруч з сином, не чекаючи поки мій коханий чоловік закінчить свої посиденьки. А на ранок мого благовірного очікував бойкот, він пішов на роботу, не поснідавши, і абсолютно не зрозумів, на що я образилася.

Три дні я з ним не розмовляла, продумуючи як краще йому помститися. Але в голову нічого не приходить. Подругам я ні про що не розповіла, не хочу, щоб ще і вони відчули себе запущеними домогосподарками.

А може, наші чоловіки мають рацію і нам дійсно варто більше уваги приділити своїй зовнішності? Я подумую вже на наступних вихідних, коли діти будуть з татами, запросити подруг в салон краси сходити. Як думаєте?