Ніяк не можу влаштувати особисте життя, натомість в колишнього чоловіка все чудово. Ну як так!?

Мені 29 років і в моєму житті зараз чорна смуга, яка дуже затягнулася. Справа в тому, що я розлучилася три роки тому і досі не можу налагодити своє особисте життя. Втомилася бути одна і проводити молодість на самоті. Після закінчення інституту в мене відбою не було від чоловіків, а тепер вони нібито мене не помічають.

Колись я заводила багато нових знайомств через своїх друзів, а зараз ці люди вже постворювали сім’ї і у них немає часу на те, щоб спілкуватися зі мною. Відчуваю себе гидким каченям серед них, адже навіть не дуже гарні подруги знайшли собі пару. Та й спілкуватися нам тепер особливо немає про що, адже у сімейних людей абсолютно інші інтереси. Навіть коли мене хтось запрошує по старій дружбі на день народження, то люди там зазвичай збираються парами і знайомитися мені ні з ким. Звичайно, іноді трапляються неодружені чоловіки, але найчастіше виявляється, що у них є якийсь великий недолік: у когось вже по кілька дітей від колишніх дружин, хтось любить прикладатися до пляшки, а у когось залежність від відео -ігор …

На вулиці або в спортзалі чоловіки до мене не підходять. Буває що вони просто дивляться на мене в упор, але я не розумію, що це означає і як на це реагувати. Пробувала їм у відповідь посміхатися, але ніяких дій з їх боку за цим не послідувало.

Намагалася знайомитися в інтернеті, але там мені пишуть в основному одружені чоловіки або націлені на інтим. Було вже багато побачень з сайту знайомств, але я так і не зустріла нікого нормального: у когось фотографії не відповідали дійсності, хтось поводився дуже дивно або грубо, а бували хлопці, які в перший же день знайомства кликали до себе додому , на «каву». Також траплялися і персонажі, які пропонували мені запросити їх в кафе (тобто оплатити за них обід), що для мене в принципі не прийнятно … Я адже хочу зустріти чоловіка, який буде для мене підтримкою і опорою, альфонс або «пополамщик» мені не потрібен.

За три роки «вільного плавання» у мене можна сказати і відносин то не було. Хіба що з молодим колегою і то недовго і без будь-яких зобов’язань. Я сильно втомилася від самотності і навіть думала над тим, що можливо я даремно розлучилася з колишнім чоловіком. Зайшла на його сторінку в соцмережах і побачила там фотографії його нової дівчини … Виявляється, він уже зробив їй пропозицію і вони живуть разом.

Тепер моя самооцінка на нулі: чому навіть мій колишній, який на 5 років старший за мене, погано виглядає і має купу недоліків – зміг влаштувати своє особисте життя, а я досі одна? Я адже симпатична, недурна дівчина, займаюся спортом, весела … На мені здається вінець безшлюбності. Чим я так долю прогнівила?