Чоловік каже, що я стала “бабою”. Дуже образливо, але якою я можу бути, якщо практично не виходжу з дому заради дітей!?

Мені 33 роки, а чоловік сказав, що я вже обабилася – саме таким словом. І ще наговорив мені всякого, про що я тут розповім. Познайомилися ми з ним 11 років тому в нічному клубі, тоді я була красива і худенька, але я ж була ще дівчина – вільна, без всяких проблем, було багато часу доглядати за собою. Я могла б запросто відшити цього хлопця від себе, тим більше в залицяльниках я недоліку не відчувала. І все ж я вибрала саме його!

Після того як ми розписалися, я народила першу дочку. Жінки мене зрозуміють – вагітність все одно «дає вагу», навіть після пологів залишається. А якщо врахувати, що при вагітності я їла за двох, то розперло мене потужно. Та й коли дочка з’явилася, мене мама відгодовувала як не в себе – треба було грудьми годувати. Чоловік сичав, не розумів, що це все заради дитини! Так, я набрала вагу, але потім вона почала скидатися протягом року і все одно йому нічого не подобалося.

Я засіла вдома, виходила тільки на прогулянку з дитиною. Ну що мені себе прикрашати – хвостик зробила – вже зачіска. Фарбуватися на вулицю я перестала – сенс витрачати косметику, хто мене там бачить крім таких же матусь, як я. Чоловік каже: «Фарбуйся хоча б удома, для вечора, для мене!». Смішний! Все одно мені відсутність косметики не завадила зачати другу дитину і теж дочку. Чоловік знав, що я від пологів повнію, але все одно почав мене діставати: «Худни-худни». До речі, я чесно намагалася сісти на дієти, але результат – нульовий, кілограми стояли на своїх місцях.

Я хороша мама і господиня, ну що мужикам ще потрібно ?! Ніколи не було такого, щоб чоловік, прийшовши з роботи, був би голодний, гаряча вечеря завжди на столі! Так, я повна і не фарбуюся вечорами – не вважаю це за потрібне, інша справа – свята. Чоловікові не подобається, що я ходжу в домашньому халаті, а що – мені в вечірній сукні ходити? Він на день народження подарував мені домашній костюмчик, але його шкода просто так затягувати – дві дочки непосидючі, то в борошно влізуть, то фарбами мене вимажуть, ну шкода ж одягу!

Він не розуміє, каже, що вже на інших дівчат на вулиці задивляється – мовляв, бачу, йде дама з коляскою, виглядає як цукерка – нафарбована, доглянута, з зачіскою! Ну так може вона не втомлюється і грошей у неї на косметику багато, хай собі йде! У нас сім’я хоч і не бідна, чоловік добре заробляє і машина навіть є, але особисто я краще іграшок дітям куплю, ніж витрачу собі на різні мазі і фарби. А на рахунок зачіски – у мене просто немає часу укладатися – двоє дітей! З ранку встану, розчешусь і нормальний хвостик собі зроблю, щоб волосся не заважало – стандартна зачіска всіх мам.

Але найгірше, чоловік мене пиляє, що я не розвиваюся! Каже, що зі мною нема про що розмовляти і що я дурна. Його дратує, що я з подругами говорю тільки про дітей і плітки і все. Ну я теж, знаєте, не без освіти, навіть спеціальність швачки є, але мені нема коли навіть за машинку засісти, цілий день в справах. Ну і що, що я не знаю там всяких художників і поетів, це мені не заважає виховувати дітей, я їм на ніч книжки читаю. Чоловік мені говорить, що я знаходжу час, щоб в інтернеті посидіти, значить, і самоосвітою можу зайнятися, а не іграми і базіканням в форумі про дітей. Ну не нісенітниця хіба?

Ось і сваримося останнім часом з чоловіком з цього приводу – то «обабилася», то «гугл в допомогу, щоб порозумнішала». Мені так прикро! Це він на роботу ходить, людей бачить і спілкується, а я з дітьми, молодшу з садка забрала – хворіє там постійно! Поки в школу не піде, доводиться мені бути бабою. Тільки, чесно кажучи, я дуже боюся, що чоловік мене кине. Перед новим роком дивилася фотки з корпоративу у чоловіка на роботі – там такі красуні худенькі його колеги. Але що я поки можу змінити? Тільки що зачіску зроблю і нафарбуюсь?