Мій чоловік з якогось дива вирішив, що я повинна і на роботу ходити, і дітей виховувати, і все по дому робити. А він буде лежати на дивані

Нещодавно у нас з чоловіком сталася дуже серйозна розмова. Мій Андрій мені раптом заявив про те, що я – велика ледащо, у нас вдома немає ідеальної чистоти. Він вирішив, що тепер прийшла моя черга працювати одній на благо сім’ї.

На думку мого чоловіка тепер я повинна і працювати, і дітьми займатися, і всі домашні справи робити. А він в цей час буде на дивані лежати і відпочивати.

Чому так? А тому що він до цього багато працював. Він працював, поки я була вагітна, потім старша дочка була маленькою. Потім народилася друга дитина. Поки він підріс. Потім вони обидва хворіти почали: то по черзі, то одночасно.

Чоловік заявив, що він тепер і посуд мити не буде. І навіть сміття виносити не буде. Все це я робити тепер повинна буду одна і завжди.

А ще він навіть не допомагатиме мені з прибиранням. Мовляв, не чоловіча це справа.

А ще я обов’язково повинна дітей добре виховувати. Він ніколи не повинен за них червоніти.

– Але ж ти будеш їм подавати дуже поганий приклад тим, що ніколи мені допомагати не будеш. Адже діти завжди беруть приклад зі своїх батьків. Ти теж повинен брати участь в їх вихованні. І ти повинен мені допомагати. Я ж не залізна. На скільки мене вистачить, якщо я так працювати буду? Я ж не працювала тільки тоді, коли вагітна була і діти маленькі були. Ти ж пам’ятаєш, як вони часто хворіли? То поодинці, то вдвох. Мене ж ніхто не хотів на роботу брати. Я ж постійно на лікарняний йшла.

Я не могла зрозуміти: чому це мій чоловік раптом так змінився? Він мені зізнався в тому, що це йому один мужик на роботі розповів. Він одружився на жінці з дитиною і у них в сім’ї все тільки дружина робить. А чоловік тільки відпочиває.

Ось і мій Андрій такого життя захотів.

Ні, дорогий мій чоловічку, зі мною такий номер не пройде. Я – не ломовий кінь. Я на собі все тягнути не збираюся.

Якщо чоловік не передумає, то я краще з ним розлучуся.