Спочатку давай поживемо разом сім років. Доведеш, що ти хороша господиня, тоді і одружимось

Анастасія Петрівна вважала себе досвідченою і проникливою ​​жінкою в свої 43 роки. Однак життя показало, що вона помилялася.

Зустрівши на просторах інтернету Юру, 47 років,  Анастасія відкрила нові, досі невідомі їй межі взаємин статей. Полягали вони в наступному. В один з тих ніжних моментів, коли Анастасія та Юрій ніжилися в знятому  гніздечку, від чоловіка раптом поступила пропозиція переїхати до нього. А потім і узаконити стосунки. Але з умовою.

Анастасія, звичайно, була дещо розчарована відсутністю будь-яких традиційних дрібниць, які зазвичай супроводжують пропозицію руки і серця. Але ще більше її здивувала розмову про якісь умови. Насторожившись, Анастасія почала акуратно з’ясовувати подробиці.

Виявилося, умова чоловіка полягалао в наступному: протягом семи років Анастасія Петрівна повинна буде знаходитися в статусі співмешканки, доводячи свою придатність для спільного життя. Виконувати жіночі обов’язки, прати, прибирати, готувати. Ну і вночі не розслаблятися, що вже тут. І якщо чоловіка все влаштує, якщо пара протягом цього часу буде життєздатною, тоді він урочисто поведе її в РАЦС за всіма правилами. З білою сукнею, весільними фото, квітами і кільцями на машинах.

– А тебе не бентежить, що мені тоді буде вже 50 ?! – дивувалася повороту подій Анастасія. Але ще більше її мучила думка про те, що хороша не вона сама по собі, а якісь її функції, які можуть зробити життя чоловіка легшим і кращим. І ще – що штампа в паспорті, про який вона, до речі, і не просила, доведеться усіма силами домагатися, день за днем ​​витанцьовуючи перед чоловіком з бубном. Це її зовсім не влаштовувало.

Чесно кажучи, я навіть не знаю, звідки такі ситуації беруться. Насилу можу уявити собі роботодавця, який запропонував би випробувальний термін протягом семи років. А після його закінчення пообіцяв би нагородити працівника подячною грамотою. А тут людині не соромно. Чудеса, та й годі.