Зайшла якось в піцерію пообідати, поки несли замовлення, розглядала перехожих і машини, що проїжджали повз. Аж раптом бачу – паркується через дорогу машина, а в ній мій син з якоюсь жінкою…

Не підозрюючи, що за ним спостерігає мати, син Іраїди Сергіївни, тридцятип’ятирічний Гліб, вийшов з автомобіля, обійшов його кругом і відкрив дверцята, допомагаючи вийти своїй супутниці. З заднього сидіння Гліб витягнув велику сумку, повісив її на плече, замкнув машину, обережно взяв жінку під руку і повів через дорогу до розташованого неподалік житлового будинку.

– Дивлюся, знайоме щось, і ніяк не можу збагнути, хто це! – продовжує розповідь Іраїда Сергіївна. – І раптом думка мене просто пронизала – так це ж Віка! Ну, перша дружина Гліба. Сім років тому вони розлучилися і я про неї не знала нічого весь цей час. Навіть не думала, що вони досі спілкуються!

Син повернувся в машину досить швидко, хвилин через п’ятнадцять, один. Йшов до автомобіля повільно і задумливо посміхався.

– Я взяла телефон, набрала його номер, телефон задзвонив, він аж здригнувся! Кажу – привіт, це що я тільки що бачила? Він здивувався, звичайно, закрутив головою, запитує – а ти де? У п’яти метрах від тебе, відповідаю, сиджу, дивлюся і, як молодь тепер каже, просто офігіваю. Заходи в піцерію! Мабуть нам треба поговорити!

… Вікторія, колишня дружина, майже на чотири роки старша Гліба і зараз їй, як підрахувала Іраїда Сергіївна, має бути вже тридцять дев’ять. За сім років вона не змінилася – така ж струнка, підтягнута, ділова, якою була в тридцять, та й раніше. Цікаво, а де її машина, Віка ж завжди любила їздити за кермом сама …

– Вони одружилися, коли синові ще не було двадцяти, я просто в шоці була! – розповідає Іраїда Сергіївна. – Це і для дівчинки рано, а для чоловіка і зовсім, в наш час … Я намагалася обережно поговорити, кажу, Гліб, може, в РАЦС-то і не потрібно? Поживіть поки без штампа, зараз всі так починають. Або, може бути, Віка вагітна? Він на мене аж руками замахав – мам, та ти що, ні, звичайно! Хоча я б був щасливий, це вона дітей не хоче поки …

Іраїда Сергіївна вважала за краще мовчати і ніяк не коментувати. Однак не могла позбутися враження, що цей шлюб якийсь … ну, не справжній, чи що. Двадцятичотирирічна невістка Вікторія дітей не хотіла народжувати категорично, побутом не займалася, не готувала і не прибирала, з ранку до ночі пропадала на роботі, іноді і ночувала там, в офісі, на розкладному дивані. Жили молоді в орендованій квартирі одним днем, про майбутнє не думали абсолютно. Гліб приходив з роботи раніше і господарював, як міг: мив вчорашній посуд, намагався готувати вечерю, чекав приходу дружини.

– І навіщо потрібно було одружитися при такому розкладі, я не розумію! – зітхає Іраїда Сергіївна. – Ні, я не кажу, що жінка щось там таке повинна. Але ось таким, як Віка, феям, які за сім років не навчилися хоча б сосиску відварити, краще все ж жити поодинці!

За сім років шлюбу з Вікою Іраїда Сергіївна так і не подружилася, хоча чесно намагалася на перших порах. Всі спроби Віка припиняла на корені, вела себе зарозуміло. Тому не тільки дружби, а й розмови щось толком не виходило. «Так, ні, добре, дякую, нічого не треба, ми підемо!» – ось, мабуть, і всі слова, що свекруха чула від дружини сина.

Так що Іраїда Сергіївна зітхнула з полегшенням, коли почула, що Гліб розлучається з Вікою.

– Чому розлучився? – задумливо перепитує Іраїда Сергіївна. – Та чи знаєш, мені якось навіть в голову не приходило запитати. Ну просто зрозуміло було, що ось це – не сімейне життя …

А приблизно через рік в житті сина з’явилася Катя і все змінилося.

– Катя просто повна протилежність Вікторії, – розповідає Іраїда Сергіївна. – Весела, проста, товариська, хохотушка така! З нею легко і приємно …

У шлюбі з Катериною Гліб живе вже п’ять років, вони з дружиною виховують двох доньок. Іраїда Сергіївна частий гість в їхньому будинку. У Катерини в квартирі теж немає ідеального порядку, але завжди чисто і пахне їжею.

– І донечки у них чудові! – ділиться Іраїда Сергіївна. – Знаєш, я тут недавно зловила себе на думці, що зараз дзвоню частіше Каті і спілкуюся більше з нею, ніж з сином.

Яке ж було здивування Іраїди Сергіївни, коли вона раптом побачила сина з колишньою дружиною!

– Питаю, які у тебе взагалі за справи з нею можуть бути? Розлучилися давним-давно, спільного нічого не нажили у шлюбі – ні дітей, ні квартири …

А він мені, уявляєш, заявляє – ну, щодо дітей не поспішай, може, ще й будуть. Я так і сіла. Кажу, з цього місця детальніше, розповідай. Ну, він і розповів – хоч стій, хоч падай! Загалом, дозріла Віка народити до сорока років, зрозуміла раптом, що дитина потрібна. Мужика у неї немає, живе одна, від донора народжувати не хоче. Ну, вважає, що нормальний чоловік в донори не піде і крапка. Від випадкового курортного роману теж не варіант в наш час. Думала вона, думала, що робити, і згадала про колишнього чоловіка – ну, про Гліба …

А що, відмінний варіант. Чоловік порядний, здоровий, симпатичний, у нього своїх двоє здорових дітей. Матеріальних претензій у Віки немає, народжувати вона буде для себе. Але Гліб зовсім не проти якось спілкуватися в майбутньому і допомагати дитині … А раптом там буде хлопчик? Гліб завжди мріяв про сина!

– Уявляєш, вони зробили ЕКО, ось буквально тільки що! – розпачливо розповідає Іраїда Сергіївна. – Я йому кажу – ти з глузду з’їхав, у тебе сім’я, двоє дочок, молодшій тільки рік. Яке ЕКО? А він – і причому тут родина? Катя, природно, нічого не знає і не дізнається ніколи, сім’ю я утримую відмінно і ця дитина буде не на шкоду нікому. Своїм донькам я все забезпечу – і навчання, і підтримку, і любов. А Віку шкода по-людськи, вона одна. Уяви, каже, себе на її місці! Так хоча б дитина буде. І я буду їм допомагати, я зобов’язаний!

А може і правда, нічого такого страшного не сталося? Колишнє подружжя зробили ЕКО, вагітність, якщо настане, буде наслідком медичних маніпуляцій. Заробляє батько-герой непогано, і дітей утримувати зможе. А то, що чинна дружина не знає про дитину – так це і не її справа. Нехай живе спокійно …

А вам як ситуація? Що думаєте?