Допомогли знайомому заощадити на меблях. Більше так робити не будемо

Приблизно місяць тому до нас звернувся давній знайомий. Настільки давній і дальній, що ми не відразу по телефону і впізнали його.

Подзвонив з проханням – закінчує будинку ремонт, хоче нову кухню. А грошей майже не залишилося після ремонту. Чи не могли б ми допомогти. Ні, не матеріально, звичайно, а порадою. Ну чому ж не допомогти порадою колишньому однокласнику?

Якось ми швидко і необачно погодилися – хто ж не любить будувати з себе експерта і роздавати поради, особливо, коли просять.) Спочатку все було в рамках розумного – які матеріали зараз на ринку є, що і почому, на чому можна заощадити, на що – зась, які зараз тенденції в меблях, як вирішити питання з трубою, котлом, лічильником, як зробити сантехніку, скільки купити кахлю ….

Потім прохання і питання почалися трохи іншого характеру – ми зовсім дурні і нічого не розуміємо – приїдьте, подивіться, що нам можна зробити, порадьте – Ви ж фахівці. Ми і самі відвеземо і самі привеземо додому. Ну що ж робити? Раз назвався грибом … Їдемо … Малюємо, думаємо, рахуємо…

Далі – більше … Пішли прохання – намалюйте проект з розмірами – ну нічогісінько не розуміємо, а кухня дуже потрібна. Ось тут би мені насторожитися і сказати тверде НІ! Але начебто однокласник – допомогти хочеться. Малюю проект. Потім ми його перекроюємо раз 15 – хочеться заощадити, треба щось придумати .. Обчислюємо кожну копійку. Зціпила зуби – малюю, рахую…

Дивлюся, занадто багато в моєму житті цієї родини стає – на свої комерційні проекти, за які отримую гроші, я вже приділяю менше уваги, а тут ще сезон річний починається – треба все встигнути – відпочиваючих прийняти, всім постаратися догодити – зробити людям відпочинок приємний і необтяжливий …

Намалювали проект, тільки я зібралася розпрощатися, як «друг» з новим проханням – зробіть деталіровку, допоможіть замовити на фірмі фасади і розпил, а ми самі потім все зберемо. Прийшов час відмовитися, але знову моя м’якотілість підвела. Зробили деталіровку, замовили ….

Скільки ще було дзвінків з приводу того, скільки купити ручок-ніжок-конфірматів-заглушок … Цього не злічити. Самісіньке пекло почалося, коли вони почали збирати кухню. У мене навіть з’явилася підленька думка – відключити дні на 3 телефон або заблокувати їх – ну неможливо просто!

Закінчилося все тим, що ПРИРОДНО друг нічого не зміг зібрати, випиляти під мийку і варильну поверхню не зміг, випил під труби зробив неправильно … Довелося надсилати збирача, який розбирався в цьому хаосі, все робив і підганяв. Коли я озвучила вартість його роботи, друг обурився і почав висловлювати, мовляв, яка ж тоді виходить економія? Він би міг з самого початку замовити все в магазині, все б привезли і не було б у нього геморою ..

Це у нього-то? А у мене? Мені за мою роботу ніхто нічого не заплатив, природно. Так я і не чекала – працювала на добровільних засадах. Але збирач – йому ж сім’ю годувати треба, він безкоштовно працювати не буде. В результаті кухню доробили, а мені урок черговий в житті – ніякої допомоги безкоштовної друзям-родичам-знайомим. У будь-якому випадку кожна сторона залишиться незадоволеною. Так я хоч залишуся при своїх силах, засобах і нервах.