Припини мене шантажувати, тварюка! Народила інваліда, рости сама!

Хочеться почути вашу думку з дуже серйозного питання. Анастасія заздалегідь знала, що у неї народиться малюк, якого потім прозвуть “овочем”. Майбутній батько був проти його появи на світ, втік, а тепер вона просить у нього на утримання сина.

Настя була навіть не дружиною цього чоловіка, який відмовився від дитини, а коханкою. Звичайно, для нього тепер її вагітність обіцяла неприємності, а тут ще й лікарі повідомили, що малюк народиться інвалідом, деякі навіть радили зробити аборт, поки не стало пізно. Геннадій усіма правдами і неправдами умовляв коханку позбутися дитини, а після її незгоди просто зник. Став жити собі поживати з дружиною, як раптом прийшла повістка в суд за позовом про стягнення аліментів …

Мова не про те, платити чи не платити, він батько і зобов’язаний утримувати сина, а вже тим більше зі страшним діагнозом. Лікування нині дуже дороге і дитина обділена багато чим. Але Настя теж не зовсім права, на що вона розраховувала, зберігаючи вагітність? Адже Гена відразу дав зрозуміти, що не стане їм допомагати. І взагалі, як на вашу думку, треба народжувати інваліда? Людині муки на все життя, та ще й батько рідний відвернувся.

Цитую:

“Мій коханець закинув мені 2 тис. гривень, щоб я позбулася дитини, потім його слід пропав. Я зберегла, чомусь до останнього не вірила, я була в жаху від слів лікарів, але народила … Зараз синочку потрібне дороге лікування, тому я подала на аліменти, не зможу тягнути цю лямку одна.

Гена подзвонив мені і сказав, що я просто тварюка, шантажую його тепер, але ж він не просив мене народжувати. Тепер вважає, що не зобов’язаний платити, каже, що гривень по 500 буде відраховувати і все. Що мені робити, просто пекло якесь нескінченне твориться … ”

Ну і на чиєму боці бути? Обоє батьків легковажні, по-моєму, думають тільки про себе. А нещасна безпорадна людина тепер страждає …