Свекруха хоче віддати свої старі меблі синові, а собі купити нові. “Моя б мама так ніколи не вчинила”, – заявила невістка

– … Запропонувала синові в нову квартиру наші меблі забрати – спальню і кухню, – розповідає шістдесятлітня Анна Михайлівна. – У них там поки зовсім нічого, порожньо! Сплять на надувному матраці … Кажу, беріть моє, а ми з батьком собі нове купимо. А невістка губу скривила! Моя мама, каже, ніколи б так не зробила. Їй би і в голову не прийшло собі купувати нове, а мені віддати свою мізерію!

Мотлохом меблі Анни Михайлівни не назвати – купувалося все порівняно недавно, років дванадцять тому, в хороших меблевих салонах. Люди вони з чоловіком досить заможні і можуть собі дозволити найкраще. Ширвжиток не беруть. Правда, це «найкраще» іноді грає не на руку. Начебто і набридли вже свої старі гарнітури, зараз стільки всього нового, оригінального, просто очі розбігаються. Анна Михайлівна взяла б новеньке і матеріальна можливість для цього є.

Але міняти старе немає ніякого резону – воно все в ідеальному стані. Добротні якісні речі, розраховані якщо не на століття, то на десятиліття. Ну не викидати ж їх! А продавати – якщо тільки за безцінь. Та й клопітно це, продавати. Фотографувати, кудись все це викладати, відповідати на дзвінки, запускати в будинок чужих людей, які будуть всюди витріщатися, навіщо це треба.

Так що в чомусь невістка Аліса, мабуть, права: можливості прилаштувати свої гарнітури Анна Михайлівна щиро зраділа.

– Але ж це перш за все я для них добру справу роблю! – обурюється свекруха. – У них взагалі нічого. Порожні приміщення! Я їм даром віддаю хороші речі, а вони ще кривляться!

З квартирою синові з дружиною дуже сильно допомогла теща. Продала свою дачу, витягла накопичення. Молоді теж вигребли у себе все, що було, до копійки. Замахнулися одразу на двушку, щоб уже жити багато років в комфорті. Тепер місце є, навіть якщо дитина народиться, буде достатньо.

Грошей тільки вистачило впритул, на ремонт теща зайняла тисяч сорок у своєї сестри.

– Ну це дурниця, трохи зовсім, віддадуть з двох-трьох зарплат! – розповідає Ганна Михайлівна.

Самі вони з чоловіком у витратах не брали участь – вони ще до весілля оголосили свою думку про те, що сина виростили і жити тепер будуть для себе. Так що на всі натяки невістки на тему «а ось моя мама вважає не так» просто розводять руками – а ми відразу, мовляв, попереджали. І що там твоя мама вважає – це не наша справа.

… Ремонт молоді в своїй новій квартирі зробили зовсім простенький і бюджетний – пофарбували, побілили, на підлогу поклали лінолеум. На меблі ось тільки, на жаль, нічого не залишилося. Брати щось у тещі син відмовився навідріз – вистачить вже, і так вони допомогли неабияк. Знайшли десь пару табуреток, стіл, на підлогу кинули надувний матрац. Так поки і живуть. Не страшно, вони молоді, всі колись так починали.

Планували збирати і купувати поступово, але тут Анна Михайлівна запропонувала допомогу.

– Кухня вбудована у мене, але її можна точно так само розібрати і вбудувати у них! – розповідає Ганна Михайлівна. – Все одно їм дешевше обійдеться, ніж нову брати. Ну, не ввійде якась шафка і не треба! Завжди можна щось придумати. Я б і витяжку їм віддала, і плиту. Коли вони ще щось путнє куплять! І спальний гарнітур відмінний віддаю. Він як новий взагалі! Простоїть все життя …

Бентежить Анну Михайлівну тільки реакція невістки на її ініціативу. Син задоволений і начебто навіть радий, а ось Аліса явно не в захваті, і Ганна Михайлівна відчуває, що в молодій сім’ї йдуть серйозні дебати з цього питання.

-Невестка, мабуть, вважає, що людям похилого віку нові меблі не потрібні, коли старі ще стоять! – ображено розповідає Ганна Михайлівна. – Нові меблі ми, в її картині світу, повинні були їм в квартиру купити! Вони молоді, у них життя попереду …

А може бути, невістка права? Свекрусі зі свекром нові меблі дійсно не потрібні. Адже якби не покупка молодими квартири, жили б свекри і далі зі своїми столами і гарнітурами і не скоро б стали щось міняти у себе. А ту прямо загорілися. Дійсно, виглядає це якось не дуже. На тобі, що нам негоже, а собі ми купимо краще і сучасніше …

Або невістка нахабна, повинна дякувати і радіти?

Що думаєте?