Він: – Привіт! Ну що, вийшла заміж?

Вона: – Угу.

Він: – Вітаю! І як тобі сімейне життя?

Вона: – Та ніяк … Не розмовляємо третій день.

Він: – Що трапилося ?! Коли посваритися встигли?

Вона: – Зразу після РАЦСу.

Він: – Вмерти! ! Через що посварилися-то?

Вона: – Через почуття гумору мого чоловічка … Ми з дівчатами домовилися … виходимо із РАЦСу, до мене підбігає Ліза, дає пляшку столичної, я говорю «ну здрастуй, сімейне життя, нарешті то вийшла заміж, тепер можна і розслабитися» і з горла її випиваю до дна … дівчата регочуть, пацани щелепи упустили, свекруха зі свекром за серце схопилися …

Вони ж не знали що там вода …