Я не повинна була приходити швидше, але нас відпустили з роботи. Раніше я завжди їздила на ліфті і це було відмінно чути в квртирі. Але останнім часом вирішила більше ходити і почала підніматись на  поверх пішки. Під дверима почула, що Валентина розмовляє в коридорі з кимусь по телефону.

Валентина – жінка, яка приходить до Надії два рази в тиждень прибирати її трикімнатну квартиру і робить це винятково добре. Ще зовсім недавно Надя просто нахвалитися своєю помічницею не могла – і акуратна вона, і педантична, і відповідальна, і чесна. Працює швидко, прибирає ретельно, з розмовами не лізе, не запізнюється, що не просторікувати, все чітко і по справі.

Валентина працює з Надією вже чотири роки, тому Надя може запросто залишити її одну в квартирі і піти у справах. Більш того, у Валентини давним-давно є вже і ключі – по четвергах Надія на роботі і домробітниця і зовсім приходить і йде одна, сама відкриває і замикає потім квартиру.

Власне, в четвер Надія і почула розмову Валентини по телефону з якоюсь приятелькою, повернувшись додому в позаурочний час.

– А чого це вона в передпокої-то встала, відразу за дверима? Не могла в глибині квартири базікати?

– Ну так сумка у неї в передпокої, телефон в сумці, вона, коли приходить прибирати, переодягається в футболку і спортивні штани, телефон з собою не тягає! – пояснює Надія. – Раптом впаде в відро з водою, наприклад. Для неї телефон – це ого-го яка цінність! Та й дзвонять їй рідко. А тут подзвонили, мабуть, вона і підійшла поговорити. Не зрозуміла, що на майданчику за дверима чути все так, як ніби поруч стоїш …

Стоячи за дверима, Надя почула про себе багато нового. Не особливо вибираючи виразів, Валентина проходилася і по особистості своєї господині і її домочадців, і по відсутності у них охайності.

– За три дні загаджують троячку так, що ти не уявляєш! Аха-ха, ну так, жеруть чимало, це точно, як не в себе! .. А сміття скільки, Тань! Причому скрізь, рівним шаром. Я не розумію – невже лінь п’яту точку підняти і до відра донести? .. Свині, точно! ..

Надія в шоці. Вона завжди вважала, що у них з Валентиною прекрасні відносини. Валі живеться непросто, вона одна виховує двох дітей і Надія дуже їй співчувала. Не раз входила в становище, передавала Валентині хороші, майже нові речі – одяг, взуття, іграшки. До свят робила хороші подарунки, а недавно збільшила оплату за вихід – що й казати, працює Валя чудово.

Валя в очі посміхалася, дякувала, якось поділилася, що за кілька днів на місяць роботи хатньою робітницею у Надії у неї виходить практично друга зарплата – гроші, які можна порівняти з тими, які вона отримує на основному місці роботи.

– А я її ще своїй мамі активно сватала! – розповідає Надія. – рекламувала щосили! Мовляв, відповідальна, сумлінна, не балакуча. Ага … Зовсім не балакуча!

– посватала мамі щось в результаті?

– Ні … Мама категорично відмовилася відразу, ще коли у нас з нею розмова була пару років назад. Каже, поки на ногах, буду свою квартиру прибирати сама, чужу людину не впущу ні за що. Не хочу, каже, щоб мене хтось ненавидів і обговорював з головою, а будь-яка хатня робітниця обов’язково буде це робити … Я ще над нею сміялася, уявляєш? Валю свою приводила в приклад. Вона-то ні за що, мовляв! Ага …

… Того разу Надія навшпиньки спустилася пішки вниз, викликала ліфт і вже на ньому приїхала на свій поверх. За дверима була тиша. Валентина, ввічлива і усміхнена, як зазвичай, намивала дзеркало в коридорі. Якби дві хвилини тому Надя своїми вухами не чула її реплік, ні за що б не повірила в таке …

– І що ти зробила? Сказала їй що-небудь?

– Поки нічого. Розплатилася, провела, як зазвичай. Не знаю, як бути. Мамі подзвонила, кажу, знаєш, а ти була права! Буду з Валентиною, напевно, розлучатися. А мама каже – а навіщо розлучатися-то? Сама ж ти прибирати не станеш, звикла вже до хорошого. А іншу помічницю будеш шукати – так це шило на мило міняти. Вони всі однакові! Всі будуть обговорювати і засуджувати, ніхто із задоволенням і радістю НЕ буде драїти чужу сантехніку.

– Хм. Цікава думка…

– Та вже … Каже, ця хоч прибирає нормально, плюс вже перевірена людина. Чесна і охайна. А нову – її, по-перше, ще знайти треба, а по-друге – чи буде вона працювати хоча б не гірше? Не факт…

***

Як вважаєте, як правильно вчинити в такій ситуації?

Міняти домробітницю і терміново? Або зробити вигляд, що нічого не чула, викинути з голови і жити по-старому?

Мати Надії права, домробітниці всі, м’яко кажучи, не люблять своїх наймачів? Будь-яка на місці Валентини може повести себе точно так же?

Що думаєте?