З такою дружиною можна легко збожеволіти

– Я замовлю собі піцу. Настя, тобі замовити що-небудь?

– Ні.

– Ок.

– … Або можливо …

– Ну так що, Настя?

-Не знаю.

– Ти не знаєш, хочеш ти що-небудь?

– Ні.

– Ти їсти хочеш?

– Не знаю. Напевно.

– Що значить «напевно», Настя ..?

– Ну я просто ще не знаю.

– Якщо я голодний, то я це відчуваю …

– Може я потім захочу.

– Тоді я замовляю тобі теж.

– А якщо я потім зовсім не буду голодна?

– Ну так не їстимеш.

– Але це ж марнотратство.

– Тоді залишиш собі на завтра.

– А якщо я завтра не захочу піцу?

– Піцу завжди можна їсти, Настя.

– Я, ні.

– Ну так вибери собі що-небудь інше.

– Але я нічого іншого не хочу.

– Значить все ж піцу.

– Ні.

– Тоді нічого, Настя.

– Ні.

– Я з тобою тут збожеволію, Настя.

– Замов поки що-небудь для себе.

– Як знаєш.

– Тільки візьми піцу з шинкою.

– Я ж не люблю шинку, Настя.

– Зате я люблю.

– Я думав, я замовлю поки що-небудь для МЕНЕ ?!

– Ну так.

– Тоді до чого тут шинка …?

– На той випадок, якщо я проголодаюсь, коли твою їжу принесуть.

– І ..?

– Ну невже ти думаєш, що я буду їсти, то що мені не подобається?

– Чому «Ти», Настя? !!!

– А чому ні?

– Чекай, чекай. Якщо я тебе правильно зрозумів, я повинен замовити що-небудь СЕБЕ, ЩО ТИ Б могла їсти, якщо все ж раптом проголодаєшся?

– Вірно!

– А що ж тоді буду їсти я, Настя?

– Ну може я і не проголодаюсь …

– Я люблю тебе, Настя …