– Мама нарешті на пенсію вийшла навесні! – розповідає тридцятип’ятирічна Ніна. – Їй шістдесят двf … Літо провела на дачі, а у вересні повернулася в місто і тут же підробіток собі знайшла, невгамовна душа! Зустрічає дівчинку-другокласниц. з школи, приводить додому, два рази в тиждень водить в басейн – тут, в нашому районі, все в межах пішого переходу …

– Хороший підробіток!

– Ага! Дівчинка спокійна, слухняна, живуть вони в сусідньому з мамою будинку. Платять батьки за таку роботу зовсім трохи, але мамі не стільки гроші потрібні, скільки заняття і усвідомлення своєї потрібності, чи що. Така дівчинка мила, каже, я б і безкоштовно з нею ходила … При цьому дівчинка живе з батьками і бабусею-пенсіонеркою, уявляєш? І бабуся не може забрати дитину зі школи, яка знаходиться на сусідній вулиці! Просто не хоче. Все, як зараз модно: «це ваша дитина, зустрічайте її самі, я не зобов’язана» …

Школа дійсно знаходиться поруч з будинком Ніниної мами, але по дорозі треба переходити через шосе з вельми жвавим рухом. Є регульований перехід, але він трохи в стороні. Тому більшість батьків намагаються проводжати і зустрічати дітей класу до п’ятого-шостого. Влаштовуються по-різному: якісь мами не працюють або працюють віддалено, хтось прибігає додому на обід, щоб забрати дитину, когось із дітей водять бабусі, кого-то – ось такі ж спеціально найняті люди, як Нінина мама.

В її обов’язки входить зустріти дівчинку на шкільному ганку, довести до будинку, простежити, щоб малятко зайшло в квартиру. Два рази на тиждень після школи відразу йдуть в басейн і повертаються додому на годину пізніше.

– Мама каже: я спочатку навіть і не знала, що вдома хтось є, доведу Яночку до квартири, вона двері відкриє, ми з нею прощаємося, вона замикається зсередини і я йду додому, по дорозі видзвонюю мамі, що Яна вдома. А в якийсь день привела її, чую, в квартирі телевізор включений! А Яна каже – так це бабуся, не хвилюйтеся, тітка Таня, все в порядку!

Сім’я живе у великій трикімнатній квартирі разом з бабусею, матір’ю батька.

– Ця бабуся навіть зі своєї кімнати не виходить, коли внучку приводять! – розповідає Ніна. – Мама каже, я спочатку подумала, може, лежача? Ні! Здорова моложава жінка п’ятдесяти восьми років. З’ясувалося, що мамина сусідка цю сім’ю добре знає, і бабусю теж. Виявляється, вона недавно вийшла на пенсію, живе тепер активним пенсіонерським життям. Спить до обіду, вдень ходить на якісь курси з особистісного росту, до четвертої години ночі сидить в соцмережах, тільки не падай – на сайтах знайомств шукає женихів! Кошмар!

Нінина мама вважає, що світ просто перевернувся догори дригом і дочка в якійсь мірі з нею згодна.

Яна приходить додому, сама гріє собі залишену мамою їжу в мікрохвильовці, обідає, потім йде в свою кімнату і тихенько сидить там до приходу батьків – читає, малює, вчить уроки.

Бабуся навіть в кімнату до неї не загляне, не запитає, як справи.

При цьому відносини у бабусі з батьками дівчинки, як запевняють добре знаючі сім’ю сусіди, цілком нормальні. Спілкуються, розмовляють, бажають один одному доброго ранку і на добраніч. Тобто справа не в тому, що хтось на когось ображений. Просто бабуся поставила себе так, що займатися з онукою вона не хоче і не буде.

– В голові таке не вкладається! – зітхає мама Ніни. – Дитина вже велика, не немовля, дівчинка слухняна, школа поруч, бабуся не зайнята нічим, крім своїх чатів. При цьому люди наймають дитині няню …

Як вам ситуація? Що думаєте?