– У січні з’їздили в гості до свекрів, звозили внучку – тепер, виявляється, купу грошей винні! – зітхає тридцятирічна Олександра. – Бабуся з дідом виставили нам рахунок … Чистка дивана, розбитий смартфон, відірваний шматок шпалер, подряпина на паркеті, зіпсований килим в спальні – Женька на нього зеленку пролила … Чашку з сервізу розбила, а ще ноутбук у них після нашого від’їзду включатися перестав, вже не знаю, чому, але нам приписали, до купи. Нарахували сімнадцять тисяч з копійками шкоди від внучки, уявляєш!

-Серйозно? Рахунок, та ще з копійками?

– Так! Зібрали квитанції з хімчисток і майстерень, так огидно … Олег сказав – це взагалі вже ні в які рамки з їх боку! Не буду я, каже, нічого платити, ось ще. І їздити туди більше не будемо, природно. Це був перший і останній раз …

… Олександра з чоловіком Олегом та дворічною донькою Євгенією живуть в Києві. Незадовго до народження дочки взяли в іпотеку квартиру. Олександрі пощастило – перед виходом у декрет вона знайшла підробіток в інтернеті і ось уже два роки успішно працює, поєднуючи роботу з доглядом за малям. Сидить за компом пізніми вечорами і вдень, коли дочка спить. Пару раз в тиждень на допомогу приходить мама Олександри, бере дівчинку на себе.

– Звичайно, заробітки у мене невеликі, але вони допомагають звести кінці! – зітхає Олександра. – З одного зарплатою Олега було б дуже важко!

Раніше Олександра думала, що, коли дочка підросте, буде легше, але легше поки не стає. Навпаки, зараз здається, що спочатку, місяців до семи, з дитиною був взагалі курорт.

– Можна було зібрати її в коляску і відправити маму гуляти в парку! – зітхає Олександра. – В перше літо вони по три години, бувало, гуляли, а то і більше …

Зараз дівчинка в колясці не сидить і прогулянки з нею стали справою нелегкою. Мама Олександри, на жаль, на вулиці з онукою вже не справляється, тільки вдома. Дитина дуже рухлива, жива, вічно кудись лізе, не сидить ні хвилини і треба постійно ходити по майданчику за нею – страхувати і підтримувати.

Тому Олександра тепер гуляє з дочкою сама, а після, уклавши дитину спати, сідає до комп’ютера працювати. Так, непросто, але треба допомагати чоловікові, який теж намагається заробляти щосили, щоб тримати родину на плаву.

Мама Олександри все одно приходить регулярно – допомагає приготувати, прибрати, пограти з онукою. Від другої бабусі, матері Олега, такої допомоги немає і близько. Свекри живуть недалеко, але внучку бачили за два роки три рази, перший – при виписці з пологового будинку.

– В гості до нас вони не їздять! – зітхає Олександра. – Далеко і важко їм, бачте, хоча у них машина є. До того ж квартира у нас однокімнатна, тісно … Весь цей час наполегливо кликали до себе. Мовляв, коли ж ви привезете до нас внучечку? Ми так сумуємо, приїжджайте до нас! Свекруха всі фотографії Женькіні на своїй сторінці розміщувала, всі розмови були про те, коли ж внучка в гості приїде …

Треба сказати, що свекри Олександри – люди небідні. Свекор ще працює, отримує хорошу зарплату. Живуть удвох у трикімнатній квартирі, недавно зробили хороший ремонт. У січні у свекрухи був ювілей і Олександру з Олегом просто взяли в оборот: ви повинні приїхати, привезти внучку і крапка! І не на один день, а як мінімум на тиждень!

– Так давай з’їздимо, змінимо обстановку! – запропонував дружині Олег. – Я привітаю мати і поїду на роботу, а ви з Женькою залишитеся. Інтернет там відмінний, бабуся з дідом будуть возитися з онукою, а ти – хочеш, працюй, а хочеш, відпочивай. Робота у тебе віддалена, яка різниця, де сидіти?

Загалом, умовив. Олександра приїхала в гості до свекрів з ноутбуком, але зайнятися роботою у неї майже не вийшло. З самого початку стало ясно, що «брати на себе» внучку ні свекор, чи не свекруха не будуть. А з другого дня перебування дитина стала їх явно дратувати.

– Ми ледве-ледве висиділи в гостях цей тиждень! – зітхає Олександра. – Ну, якось взяти і поїхати через день після Олега – це виклик, не хотілося сваритися … Хоча, може, так і було б правильніше. Дитина, виявляється, на місці не сидить, кричить, тупотить по паркету, рухає стільці, все хапає без дозволу. Відкриває шафи, вивертає їх вміст на підлогу …

– Олежик у мене таким не був навіть в два роки! – безапеляційно заявила свекруха.

Олександра вже години рахувала до суботи – дня, коли за ними повинен був приїхати Олег. І з полегшенням покинула негостинних свекрів, обіцяючи собі, що другий візит відбудеться не скоро.

Однак, як виявилося, це ще не все. Через кілька днів батьки надіслали синові в месенджер справжній рахунок за ті втрати, які внучка завдала їх свіжовідремонтованій квартирі за тиждень.

– Чоловік, звичайно, своїх батьків знав, але такого теж не очікував! – зітхає Олександра. – Сказав, нічого платити не буду …

***

А ви як вважаєте, хто неправий – невістка, яка заявилась в чисту квартиру зі своєю дитиною і перепсувала за тиждень купу речей, або дід з бабусею, які відмовляються розуміти, що «дитина – це дитина»?

Ви на чиєму боці? Що думаєте?