Ольга, моя колега, недавно познайомилася з чоловіком. Я його якось одного разу бачила, коли він забирав її з роботи. Чоловік старше Олі на 8 років, він цікавий, симпатичний, високий брюнет спортивної статури.

Я спочатку пораділа за колегу, але незабаром Оля розповіла подробиці їхніх стосунків. Виявилося, що Валера одружений і у нього є дочка-підліток.

А дружина його зовсім не любить, не приділяє йому належної уваги, як чоловік і дружина вони вже не живуть, радше як друзі.

Не розлучаються тільки через дочку. Ну зрозуміло, це звичайна розповідь одруженого чоловіка, щоб виправдати себе.

Так як ми з Олею дружимо, вона познайомила мене з Валерієм і ми якось поїхали на вихідні за місто, на дачу до мого хлопця.

І там я побачила, як Ольга спілкується з Валерієм. Так, вона красива, молода, весела. У неї відмінна фігура. Зрозуміло, чим вона привернула Валерія.

Але ось їх спілкування … Ольга не піклується про нього, вона навіть інколи грубить йому, поводиться, як королева, як неприступна дама, яку він постійно повинен домагатися. А він нормально до цього ставиться. Начебто чоловік не такий вже молодий і вже повинен розуміти все.

Залишившись з Олею удвох, займаючись салатами, я поцікавилася про її подальші плани щодо Валери. Ольга сказала, що її все влаштовує, що вона не хоче нічого міняти.

Їй подобається, що Валера за нею доглядає, дарує їй подарунки і піклується про неї, як про маленьку дівчинку. У них любов і пристрасть. І їй навіть подобається, що у нього є дружина.

– Я не хочу, щоб він розлучався. Я не збираюся з ним з’їжджатися і обтяжувати себе додатковими турботами. Я не буду кожен день займатися готуванням, пранням і прибиранням. Зараз його дружина робить все це, а ми з ним просто кайфуєм разом. У нас романтика, а вдома у нього побут. Нехай дружина пере його шкарпетки і прасує сорочки, я не збираюся це робити. Валера мене любить такою, яка я є, а я для нього завжди красива, з макіяжем і укладкою, я не хочу, щоб він бачив мене в домашньому халаті і в капцях, з немитою головою і без макіяжу. Тоді я буду нагадувати його дружину і ми незабаром розбіжимося. Так що нехай все буде як і раніше.

Я думки Олі не поділяю. Я взагалі проти зв’язку з одруженим чоловіками. Але ставлення Ольги до Валерія взагалі не вкладається у мене в голові. Вона ж його любить.

А для люблячої жінки турбота про чоловіка – це не проблема, це повинно бути в радість. І це ж таке ставлення цілком влаштовує чоловіка. Він щасливий.

Чому? Невже чоловік не цінує турботу?