– … Невістка вийшла з декрету, коли внучці виповнився рік! – розповідає шестидесятилітня Галина Митрофанівна. – З дитиною стала сидіти сваха, так досі і сидить, внучці вже три. Але я навіть не курсі була, що це було не безкоштовно … Дізналася тільки днями і була в шоці! У мене в голові не вкладається, як так можна в сім’ї з своїх дітей гроші брати за таку допомогу!

– Ну … А чому не брати-то? Сваха ваша, виходить, працює повний день нянею, хоч і у своєї дочки. І цілком має право отримувати за свою працю зарплату!

– Не знаю! Я, мабуть, людина старого гарту, мені такого не зрозуміти. Зателефонувала синові, кажу, Андрій, так ви привозьте Еліночку до мене! Я буду сидіти стільки, скільки треба, абсолютно безкоштовно … Думала, вони зрадіють, але в підсумку, уявляєш, ми всі пересварилися тепер. Син сказав дружині, що з наступного місяця з дитиною буду сидіти я, а невістка навпроти категорично! Я так розумію, вона хоче продовжувати підтримувати грошима свою матір. І сваха надулася. Виходить, я позбавляю її заробітку, чи що? Дзвоню – трубку не бере, скидає …

***

Невістка Галини Митрофанівни, Лариса, сидіти три роки в декреті не захотіла. Тим більше, що вийти на роботу можливість мала, при наявності двох бабусь-пенсіонерок, готових допомагати з дитиною. Мати Лариси, до слова сказати, вийшла на пенсію незадовго до першого дня народження внучки. І, загалом-то, не дивно, що молода мати вибрала в няні її, а не свекруху.

– Напевно, я на місці невістки вчинила б так само! – зітхає Галина Митрофанівна. – Все-таки з одного боку рідна мама, з іншого – я, чужа тітка … Вибір очевидний!

При тому, що відносини у невістки зі свекрухою цілком нормальні, Лариса з самого початку явно відтискувала Галину Митрофанівну від своєї дочки.

– Щоб в гості прийти, треба за тиждень домовлятися було! – розповідає Галина Митрофанівна. – Це ще коли Лариса з дитиною в декреті сиділа, вдома була цілий день. Зателефонувати і в той же день прийти – не можна, треба заздалегідь. Дитину на руки мені не давали … До мене в гості не ходять, хоча я кличу і в вихідні, і у свята, але у них то одне, то інше, ніяк не виходить. Щороку влітку запрошую їх на дачу приїхати – не хочуть!

З виходом Лариси на роботу нічого не змінилося. Внучці вже три роки і вже цілком можна було бабусі брати її в гості на день-другий, але Лариса про це і чути не хоче. При тому, що людина Галина Митрофанівна відповідальна і акуратна, і вдома у неї порядок, дівчинку їй не довіряють.

– Синові кажу – чому так? Він не бачить проблеми, каже, мама, ми тобі завжди раді, не вигадуй, приходь в гості, коли хочеш. Тільки не завтра, не післязавтра і не у вихідні … Подзвони, мовляв, Ларисі на тому тижні, домовтеся і приходь. Ага, тільки на тому тижні у Лариси напевно буде ще одне – «в будь-який день, тільки не завтра» …

При цьому друга бабуся в будинку своєї дочки з перших днів своя людина.

***

Галина Митрофанівна вже звикла до такої ситуації і боротися майже перестала – на милування нема силування. З онукою прекрасно сиділа сваха – як виявилося, зовсім навіть не безкоштовно.

– Дізналася я про все випадково, невістка написала повідомлення матері, а відправила помилково мені – мовляв, мама, я гроші за жовтень перевела, таку-то суму, як завжди, перевір, чи прийшли на карту. Я, звичайно, відразу давай їй дзвонити – які гроші, Лариса, за який жовтень, ти про що взагалі? Вона заметушилася – ой, Галина Митрофанівна, вибачте, це повідомлення не вам. Видаліть і забудьте! Ну як забути? Запитала у сина, все і з’ясувалося. Виходить, Лариса майже всю свою зарплату віддавала матері! Ніби як за допомогу з дитиною …

Галина Митрофанівна пропонує допомогу абсолютно безкоштовно. Грошей вона не потребує, пенсія у неї більше середньостатистичної, жити жінка звикла скромно і економно, до того ж є накопичення на випадок форс-мажору. Сама вона з багатодітної сім’ї, дітей любить, з дитинства сиділа з братами і племінниками, сина виростила, так що досвід має, хоча, може бути трохи застарілий.

– Ну що це, справа, чи що – син з дружиною працюють з ранку до вечора, а живуть на одну зарплату фактично! – зітхає Галина Митрофанівна. – Якщо свасі не вистачає грошей – нехай йде заробляє на стороні! Наші діти так-то теж не олігархи, щоб СТІЛЬКИ платити няні …

І син загорівся цією ідеєю. А невістка скандалить – довіряю, мовляв, тільки своїй мамі, і крапка …

***

Теща дійсно неправа, не повинна була брати гроші з дочки при наявності «безкоштовної» няні – другої бабусі, яка спить і бачить, щоб їй дали посидіти з онукою?

А може, це невістка занадто хитра? На підставі допомоги мами офіційно тягне гроші їх сімейного бюджету?

Або це свекруха неправа – нічого лізти туди, куди тебе не кличуть і не питають?

Як вам ситуація? Що думаєте?