Поки ходили з донькою в гості до колишньої свекрухи, колишній чоловік змінив в квартирі замки
– … Цілу операцію, уявляєш, Ігор розробив, щоб виселити Ніну з донькою з квартири! – зітхає пенсіонерка Ірина Йосипівна. – Маму свою задіяв. І та теж хороша, не підвела, розіграла все, як по нотах. Дзвонила Ніні, на жалість давила. Хочу бачити внучку, каже, ти коли мені її привезеш, ви-то з Ігором розлучилися, але я бабусею бути не перестала! Ніна не хотіла до неї йти, ось як відчувала, що там щось нечисто …
– А що там може бути нечисто? Бабуся запрошує внучку поспілкуватися. Ну так, не дивлячись на розлучення вона все одно залишилася бабусею …
– Та ти не розумієш, чи що? Вона просто виманила Нінку з дитиною з квартири! Зазвала до себе, стіл накрила, торт купила, фрукти, солодощі, іграшки Маші, три або чотири сукні. Ігри затіяла, альбоми з фотками дістала, стала Маші показувати дитячі фотки, та як тато маленьким був, вона це любить – тягнула час, в загальному. Ніна каже – ми підемо, нам пора, а вона – ну, посидьте ще! .. Так-то вона тітка непогана завжди була. Ніна каже, я вже навіть повірила було, вона дійсно за внучкою скучила …
– Хм. А чому «повірила було»? Щось не так?
– Прийшли вони від свекрухи додому, Ніна ключ дістала, суне в двері, а він не входить! Уявляєш, стоять з дитиною, з пакетами цими подарунковими, перед зачиненими дверима … І тут повідомлення приходить від Ігора, ну, від колишнього чоловіка. Я, мовляв, замки поміняв, речі зібрав, вони в машині, яка стоїть біля під’їзду. Термін твого проживання в квартирі закінчений. Сідайте і їдьте до твоєї матері, водієві я все оплатив. Якщо що потрібно Маші, мовляв, телефонуй, і моя пропозиція її забрати до себе залишається в силі, подумай ще раз …
… Дочка Ірини Йосипівни, Ніна, розлучилася з чоловіком Ігором майже півроку тому за досить банальної причини – чоловік зустрів іншу жінку, а Ніна, яка займалася чотирирічною не найбільш здоровою донькою, довгий час нічого не помічала. Розлучилося подружжя досить швидко, так як ділити, в принципі, не було що: все спільне життя подружжя прожило в квартирі Ігора.
Ніна практично всю спільне життя просиділа в декреті, не внесла ні в квартиру, ні в обстановку ні копійки. Але, з іншого боку, вона вела господарство, виховувала спільну дитину і була хорошою дружиною.
В ході розлучення Ігор заїкнувся про те, що готовий, мовляв, забрати Машу і виховувати її в своїй новій сім’ї, але Ніна про це навіть слухати не схотіла.
– Тоді забирай її до своїх батьків, за місцем прописки вас обох! – знизав плечима чоловік. – Збирай речі!
З’їжджати з квартири Ніні категорично не хотілося. По-перше, тут знаходиться садок, в який почала ходити Маша. Дівчинка звикла до дітей і вихователів з великими труднощами, і зривати її зараз зовсім не хочеться. Батьки Ніни, Ірина Йосипівна з чоловіком, живуть в Підмосков’ї, і з садами там не найпростіша ситуація. Чи вдасться взагалі потрапити в садок? Чи вдасться адаптуватися?
Крім того, у дівчинки певні проблеми зі здоров’ям. Тут вони ходять в басейн і на інші процедури, дитина спостерігається у відмінних столичних лікарів, а там? Ні, якісь лікарі там, звичайно, є, але з київськими вони ні в яке порівняння не йдуть.
Можна, звичайно, зняти квартиру в Києві, але на які бабки? Аліменти всі повністю йдуть на життя. Ніна підробляє, на повноцінну роботу вийти не може, тому що часто сидить на лікарняних і взагалі, в поодинці займається дитиною.
До речі, якщо переїжджати, то і підробіток у Ніни, скоріше за все, накриється. Доведеться шукати нову роботу за новим місцем проживання. Ніна спробувала поговорити з колишнім чоловіком, щоб дозволив їй з дочкою пожити в квартирі якийсь час. Але той і слухати не захотів.
Квартира йому потрібна і крапка.
– Я дочці говорила – тягни час! Ну не викине ж він тебе з дитиною фізично з квартири. Не зовсім же він негідник … Але, мабуть, я помилилася!
Ігор переїхав до нової любові і бомбардував колишню дзвінками – коли вона вже переїде до матері?
Ніна тягнула час майже півроку. Єгор терпів, грав жовнами, психував, вимовляв їй на підвищених тонах – а потім, мабуть, домовився зі своєю матір’ю і розіграв цю комбінацію.
– Ну, чому обов’язково мати допомагала? Може, вона ні до чого?
– Так-так, звичайно, ні при чому вона, як же! – сердиться Ірина Йосипівна. – Варто було тільки Ніні вийти з дому, як туди відразу приїхав Єгор! Встиг і замок змінити, і речі зібрати, і занурити в машину. Водієві заплатив і за очікування, і за дорогу … Які ж мерзенні люди, а? І Ігор, і його матуся. У мене слів немає просто! Вистачило ж совісті вигнати дитину! Ще ці пакети дурні з подарунками … Нінка викинула їх на смітник, не треба, каже, нам від них нічого, нехай подавляться!
А ви теж вважаєте, що колишній чоловік «зі своєю матусею» вчинили підло і не по-людськи?
За спиною у жінки міняти замки – це взагалі дно? Це не по-чоловічому?
Або колишня дружина сама винна: квартира не її, треба було самій з’їжджати по-хорошому …
Що думаєте?