– … Дружили вони рік, все було чудово! – зітхнувши, розповідає про сина і його дівчину Ніна Ігорівна. – Про весілля стали говорити. Місяць тому Віка переїхала до нашого Кості, вирішили вони жити разом. І почалося! Костя каже, мам, я в шоці, хто-небудь зараз так робить взагалі? Віка вимагає, щоб він шкарпетки свої і нижню білизну прав щовечора, як зніме, руками. Навіщо? Адже є пральна машина !.

… Костянтину, синові Ніни Ігорівни, двадцять вісім років, він давним-давно вже живе один, у власній квартирі, іпотеку за яку майже виплатив, залишилося якихось півроку або навіть менше. Батьки свого часу допомогли з початковим внеском, а далі – сам. Треба сказати, Костя взагалі хлопець самостійний і охайний, все вміє, стежить за собою.

– Шкарпетки та нижню білизну з дитинства обов’язково змінює кожен день! – розповідає Ніна Ігорівна. – Приходить з роботи, йде в душ, все з себе знімає і кидає в кошик із брудною білизною. Надягає чисту. Це з дитинства так було … У міру накопичення пере все в машинці – раз в тиждень, наприклад. І ми вдома так робимо. У ванній стоїть кошик, куди всі складають своє. Раз на кілька днів сортую – біле, чорне, кольорове – і запускаю машинку …

Пральна машина в квартирі у Кості чудова, практично нова, сучасна, яка прекрасно пере будь-які речі. Але Віка, дівчина Кості, влаштовує тому скандал за скандалом. Машинка – для постільної білизни, рушників, якихось великих речей, а свої труси кожен зобов’язаний прати сам. Причому тут же, знявши з себе після душу. І ніяк інакше.

– Колгосп якийсь! – розводить руками Ніна Ігорівна. – Шкарпетки, труси на батареї у ванній, фу! Я думала, так зараз тільки літні люди роблять, мама ось моя, якій дуже добре за сімдесят. Їх не переконаєш прати в машинці. Але тут молода дівчина, двадцять п’ять років їй, а як бабуся. Та ще вперта така! Ні, роби так, як я сказала, і крапка!

Вікторія дійсно вважає, що культурний і поважаючий себе чоловік повинен свою білизну прати власноруч. Для неї це показник гарного виховання. Вона вже і свекрусі своїй потенційній висловила претензію, що та ось Костю з дитинства не привчила до самостійності …

– Нас мама привчила: і мене, і брата! – пояснює Віка. – Брату шістнадцять, він з ванни не вийде, поки не випере свої шкарпетки і не розвісить. Все тільки сам! І всі інші члени сім’ї так само. І мама, і тато, і я, зрозуміло, теж. У нас білизна не лежить тижнями, не накопичується!

Віку приводить в ступор кількість шкарпеток в будинку у Костянтина. Він бере їх в магазині відразу упаковками, штук по десять-двадцять однакових, щоб завжди був запас чистих і щоб не складно було підбирати пари.

Вікторія від цього просто в шоці.

– Заявила мені, а ось у мого тата всього кілька пар шкарпеток, а у Кості – цілий таз! – розповідає Ніна Ігорівна. – Я не стрималася, кажу, напевно, у твого тата шкарпетки одні на ньому, інші на батареї? Образилася …

Сім’я у Вікторії пристойна, не бідна, батько працює в крупній компанії і заробляє пристойно. При цьому, за словами дочки, сам пере свої шкарпетки руками. Таке реально взагалі?

… Костянтин наполегливо робить так, як звик, а дівчина все намагається змінити його звички. Минулого тижня, за словами Ніни Ігорівни, просто викинула пів корзини білизни в смітник. Костянтин, граючи жовнами, поїхав в магазин, привіз дві великі упаковки нових шкарпеток і попередив, що наступного разу може й віддзеркалити. Зібрати Вічині баночки з кремами і помадами і віднести в смітник, до своїх шкарпеток.

Звичайно, скандал був до небес, але начебто помирилися.

Ніна Ігорівна щиро не розуміє, чого Віка лізе в сварку через такі дрібниці. Адже хлопець-то Костянтин нормальний. Уважний, дбайливий, порядний, охайний. І прати за ним не треба – сам прекрасно може натиснути кнопку на машинці.

Але стояти і запирати білизну під струменем води з крана, причому в мирному житті, у власній квартирі, не десь в поїздці – не бачить сенсу.

А може  дівчина права: те, що мати не привчила сина відразу ж прати речі за собою, дійсно упущення у вихованні?

Як у вас? Що думаєте?