Цілий місяць пиляла дочку, що вона не може знайти час покупати кота.
Цілий місяць пиляла дочку, що вона не може знайти час помити кота. В черговий раз прийшовши з роботи розумію, що її НЕ допросишся, йду сама відмивати нашого блохастіка.
Дочка, повернувшись з прогулянки і бачачи моє незадоволене обличчя, замикається у ванній. Через деякий час приходить до мене на кухню і несе в рушнику мокрого з виряченими очима Масика. Я питаю:
– Ти що зробила?
– Кота помила.
– Я його вже мила.
У цей момент відчиняються двері і заходить моя сестра:
– Ви що зробили?
Ми в один голос:
– Кота помили.
– Я його вже мила.
Дочка задумливо:
– Ото ж бо я дивлюся чогось він такий тихенький, зазвичай виривається, дряпається, а він, напевно, мовчав і думав: «жінки сьогодні з глузду з’їхали» …