Цілий місяць пиляла дочку, що вона не може знайти час покупати кота.

Цілий місяць пиляла дочку, що вона не може знайти час помити кота. В черговий раз прийшовши з роботи розумію, що її НЕ допросишся, йду сама відмивати нашого блохастіка.

Дочка, повернувшись з прогулянки і бачачи моє незадоволене обличчя, замикається у ванній. Через деякий час приходить до мене на кухню і несе в рушнику мокрого з виряченими очима Масика. Я питаю:

– Ти що зробила?

– Кота помила.

– Я його вже мила.

У цей момент відчиняються двері і заходить моя сестра:

– Ви що зробили?

Ми в один голос:

– Кота помили.

– Я його вже мила.

Дочка задумливо:

– Ото ж бо я дивлюся чогось він такий тихенький, зазвичай виривається, дряпається, а він, напевно, мовчав і думав: «жінки сьогодні з глузду з’їхали» …