Віддавали борг з відсотками багато років чужій людині – а з’ясувалося, що рідній матері

– … А тепер за мої ж гроші на мене ображаються! – зітхає Тамара Ігорівна. – Це замість того, щоб подякувати! Я їх виручила, допомогла квартиру купити, в якій вони п’ять років живуть вже і горя не знають. Зараз би моталися по знімних з дитиною … Я їм так і сказала – ну йдіть, візьміть кредит у банку! Будете хорошим банкірам борги віддавати, а не поганій матері. А я на вас подивлюся! ..

… П’ять років тому Тамара Ігорівна допомогла купити квартиру своєму синові Миколі і його дружині Вірі, які незадовго до цього стали батьками чарівної дівчинки. Грошей у них було небагато, за столичними цінами на житло – взагалі пшик. Але і мотатися по знімних квартирах з дитиною теж не хотілося.

Микола спробував взяти іпотеку, але спроби успіхом не увінчалися: у двох банках поспіль їм відмовили без пояснення причин.

І тоді Тамара Ігорівна запропонувала вихід.

– Сказала їм, що візьму для них в борг у своєї приятельки, колишньої начальниці. Вона жінка дуже забезпечена, і в тому, що шукана сума – вартість недорогої однокімнатної в спальному районі – на рахунках у неї була, сумніватися не доводилося … Попередила сина, що буде і невеликий відсоток по кредиту. Менше банківського, але позичати безкоштовно, тим більше на довгий термін, в наш час якось непристойно …

– Зрозуміло. І знайома дала грошей?

– А до чого тут знайома? Гроші дала я, у мене вони були. Але молодим сказала, що сама взяла в борг у сторонньої людини. Ну, хіба не зрозуміло? Щоб платили вчасно і відчували відповідальність! Одна справа, матері повинні, вона почекає завжди, увійде в положення, і інша справа – чужа жінка. Тут уже хочеш – не хочеш, а треба платити, людину підводити не можна …

Молоді з вдячністю прийняли допомогу, купили квартиру, в’їхали, відсвяткували новосілля. І досі все йшло непогано: в певний день місяця син перераховував матері чергову виплату в рахунок боргу, щоб та ніби як передала подрузі. Тамара Ігорівна запевняла, що гроші передала.

Молоді, до слова сказати, платили досить акуратно, іноді навіть з випередженням, намагалися розплатитися з боргом швидше. Хоча жили небагато, вічно економили, нічого зайвого собі не дозволяли.

У півтора року невістка вийшла з декрету, щоб допомагати чоловікові платити «іпотеку». З дитиною стала сидіти теща, яка живе недалеко, і на п’ять днів – з вечора неділі по вечір п’ятниці – дівчинку відвезли до бабусі. Невістка засмучувалася, що не бачить дочку тижнями, але іншого виходу молоді батьки не бачили.

Є борг, його потрібно віддавати, і крапка.

– А мені ці гроші теж не з неба впали! – знизує плечима Тамара Ігорівна. – Я все життя відкладала, ніде особливо не була, нічого не бачила. Зараз ось ще працюю, а попереду пенсія, на яку особливо не проживеш. На кого сподіватися? На невістку? Смішно. Треба турбуватися про себе саму … Ці гроші, які я від сина отримую, складаю на депозит – на старість. Може, собі квартиру візьму в регіоні, а цю буду здавати, або просто житиму на відсотки з вкладу. Потім подивимося!

І до останнього місяця все йшло непогано, а тепер почалися проблеми.

– Син з грудня без роботи залишився! – розповідає Тамара Ігорівна. – Шукає інше місце, щось ніяк, а тепер, у зв’язку з усім відомими подіями, і зовсім незрозуміло, що буде … Платіж за січень вони ще внесли, за лютий надіслали дві третини суми всього – я сказала синові, гаразд, мовляв, додам зі своїх, потім розрахуємося. Але зараз ось уже за березень треба платити, а грошей у них немає …

В результаті син Тамари Ігорівни знайшов телефон тієї самої подруги матері, якій нібито вони платять борг, подзвонив і став просити про відстрочку платежів.

Яке ж було його здивування, коли та жінка сказала, що нікому ніяких грошей не позичала, відповідно і назад не чекає!

– Прибіг до мене з квадратними очима! – розповідає Тамара Ігорівна. – Ну так, довелося сказати правду … Почула про себе багато «хороших» слів, це замість спасибі-то. Кажу, ну, раз я така погана, йди в хороший банк, бери кредит там! Що, слабо? Віддавай мої брехливі гроші, бери у банкірів хороші, чесні! Тільки не забувай, що там і виплати вище будуть, і в твоє становище навряд чи увійдуть. Викинуть з квартири разом з сім’єю, зате чесно! ..

А вам як така ситуація? Що думаєте?