Забрав у батьків свою частку квартири, а потім прийшов до них в однокімнатну без грошей і житла

By in Різне

– … Тридцять першого ввечері мама раптом дзвонить і заявляє – Таня, ми не приїдемо. Святкуйте без нас! – розповідає сорокарічна знайома. – Я говорю – мама, що ж сталося? Адже ми вже все запланували. Чоловік за машиною пішов, за вами хоче їхати, онуки чекають! Вона каже, нехай він приїжджає, я салатів наготувала, вам передам, та й подарунки дітям теж забере. Але тільки нехай не дивується – у нас Олег …

Олег – молодший брат Тетяни, не спілкувався ні з ким із сім’ї останні років шість, обірвав всі контакти і де він і що з ним – рідним не було відомо. Так якщо чесно, ніхто цього особливо і не з’ясовував, оскільки вчинив Олег з батьками не найкращим чином і ім’я його в будинку взагалі не вимовлялося.
– Уявляєш? Я мало не впала. Кажу – як Олег? Він до вас прийшов, чи що? Ось так запросто, після всього, що було? Один? А де його … ця сама? Так, мама каже, повернувся один, мало не плаче, вибачте, мовляв, дурня, винен перед вами, дайте хоч пару тижнів перекантуватися, зароблю, зніму кімнату, з’їду … Ні сім’ї, ні роботи, ні грошей, ні житла, з собою тільки рюкзачок з шкарпетками і паспорт. Звалився на голову …
… Сім років тому Олег одружився на дуже молодій, дуже красивій, але при цьому вельми химерній і примхливій ​​дівчині по неймовірному коханню. Молоді зняли квартиру, в якій жили пару місяців після весілля, а потім, як сором’язливо пояснив Олег батькам, «перестали справлятися по грошах».
– Так це й не дивно! – розповідає Тетяна. – Там у дівчинки такі запити були, що не всякому олігархові під силу. З роботи звільнилася тут же, як тільки заміж вийшла, а гроші витрачала – тільки так! Манікюр, салони, обновки … На весілля їм надарували досить пристойну суму, думали, на пів квартири вистачить, але яке там! Все розлетілося вмить! Через два місяці прийшли з валізами до наших батьків в тоді ще трикімнатну квартиру … Не пустити? Ну а як не пустити, у Олега в тій квартирі була доля …
Молоді оселилися з батьками Олега і ці кілька місяців спільного проживання для всіх стали пеклом.

Як і слід було очікувати, свекруха і невістка категорично не зійшлися характерами. Це при тому, що, за твердженням Тетяни, мама у неї – людина золота, адекватна і все розуміє. Проте молода невістка зуміла дістати свекрів так, що вони не знали вже, що робити.

– Це небесне створіння виробляло просто немислиму кількість бардаку! – зітхала Тетяна. – Причому, прибирати за собою не спромагалася … Вона тільки у нас в будинку дізналася, що унітаз взагалі-то миють руками, уявляєш? До цього їй таке і в голову не приходило! .. Не знаю, чому і хто це робив раніше у неї в будинку, може, мати … Сім’я-то там цілком нормальна!

Перший час свекруха мовчки прибирала за невісткою мокрі рушники, немиті чашки і предмети нижньої білизни в місцях загального користування, потім стала вказувати на недоліки і просити навести порядок. Марно. Одного разу посварилися і дуже сильно. У свекрухи піднявся тиск, викликали швидку і свекор, який повернувся з роботи, вказав синові на двері.

Йти молодим на той момент було абсолютно нікуди, але батько ні на що не подивився, буквально виштовхав обох в ніч.

– Серіал, так? – зітхає Тетяна. – Бразильські пристрасті. Щоб в нашій родині і таке – ніколи б не подумала. Але, як показали подальші події, це ще був тільки початок …

… Олег подав на батьків до суду на поділ квартири. В результаті більшу хорошу троячку в обжитому районі продали, батьки взяли собі однокімнатну, правда, теж дуже пристойну. Хоча в порівнянні з минулj. трикімнатною це було не те. Син гроші за свою частку забрав і зник з радарів.

– Вся ця історія, чесно кажучи, батьків сильно підкосила! – розповідає Тетяна. – Ну ще б пак, була зразкова сім’я, улюблений син, гордість, відмінник, і тут – суди з батьками, розділ квартири, ти ба! Всі так чи інакше були в курсі, батьки ж квартиру змінили. Батько через пару тижнів після переїзду зліг з інфарктом. Загалом, сьорбнули …

І ось тепер блудний син заявився до батьків в одних штанах і без копійки.

– Батько з ним не розмовляє! – розповідає Тетяна. – На наступний ранок після свята зібрався і поїхав на дачу. Повернуся через тиждень, каже, щоб цього бовдура тут не було! Ми батька до себе звали, але він зараз такий … Краще не чіпати. Мати плаче – куди ж, мовляв, Олег піде, у нього зараз зовсім нічого, весь хворий, застуджений, лежить пластом з температурою … Але батько і чути нічого не хоче. Нехай, каже, йде, я його знати не хочу, сина у мене немає!

А ви вважаєте, як правильніше – простягнути своїй дитині руку в подібній ситуації або виштовхати за двері? Ну був дурнем, так напевно висновки тепер зробив. Нехай хоч застуду вилікує, на ноги встане. А там зняти йому сяку-таку халупу і нехай далі вже сам …

Або батько правий: гнати треба такого сина і нічого шкодувати? Батьки йому вже нічим не зобов’язані?

Що думаєте?