– Живуть зараз в орендованій двокімнатній квартирі, в старому панельному будинку, платять шалені гроші за цю будку! – розповідає Віра Рудольфівна. – Хотіли дзеркало у ванній повісити – господиня встала на диби, ні і все! Не дозволила їм стіни дірявити. В результаті у ванній обходяться без дзеркала. Машинка пральна там допотопна якась, нову купувати в цю будку сенсу немає. Меблі старі, з вікон дме … Ну і взагалі! Не своє, воно, знаєш, це і є не своє …

… В орендованій двокімнатній квартирі вживе дочка Віри Рудольфівна, Інга, зі своїм чоловіком. За п’ять років шлюбу квартира ця у них вже третя. З першої з’їхали через півроку, посварившись з господинею, яка взяла моду ходити за відсутності мешканців і перевіряти, що у них лежить в шафах і в холодильнику, в другій прожили і того менше – господар раптово пішов від дружини і квартира йому знадобилася самому.

У цій двійці молоде подружжя живе уже досить довго, але не тому, що їх все влаштовує. Навпаки, не подобається багато. І господиня – дама з дивацтвами і сусіди з проблемами. Чого варта дементна бабуля зверху, яка постійно топить всіх на своєму стояку і пересварилася з усім під’їздом …

– Але з’їжджати – це шило на мило міняти! – зітхає Віра Рудольфівна. – Ці знімні квартири всі однакові! І господарі теж. Коли здають квартиру – всі ласкаві і адекватні, а потім вилазить таке … І більшість підводних каменів стають очевидними тільки тоді, коли вже гроші заплачені і речі перевезені. А будь-який переїзд з місця на місце – це гроші …

У планах у молодих стоїть покупка свого житла і навіть щось вони там відкладають на цю справу. Але, знімаючи квартиру, відкладати багато не виходить, до того ж в магазинах все дорожчає, тому покупку власних квадратних метрів молоді зможуть подужати ще нескоро.

А три місяці тому донька потішила Віру Рудольфівну – вона вагітна, та ще й чекає двійню.

– Загалом, ми з чоловіком порадилися і вирішили – Не будемо ми дарувати коляски-ліжечка, це нехай вони самі купують, а зробимо те, що зараз їм потрібніше всього: забезпечимо своєю квартирою! Щоб не тягатися з дітьми по чужих кутах!

Квартиру Віра Рудольфівна з чоловіком планували купувати собі на старість років через три, а поки збирали гроші на депозиті. Але раз така справа, вирішили з покупкою поквапитися. Батько Інги взяв невелику іпотеку і купив шикарну двокімнатну в новобудові.

Квартира вже з обробкою, потрібно тільки меблі купити, а так – заїжджай і живи.

– Загалом, зробили молодим сюрприз: у Інги день народження був і ми їм піднесли в подарунок ключі від нової квартири! Ну, оформлена вона, звичайно, поки на батька, він виплачує іпотеку, але це формальність. Ми їм сказали, що квартира ця повністю їх, нехай що хочуть там, то і роблять: вішають дзеркала, полички, карнизи, штори купують на свій смак, обставляються меблями. До народження дітей вже не так багато часу залишилося, треба встигнути …

За словами Віри Рудольфівни, Інга дуже зраділа і дякувала батькам за подарунок, а зять сидів за столом похмуріше хмари. Ні, «спасибі» він якось пробурчав, але радості не виявив.

А вранці наступного дня зателефонувала Інга і вбитим голосом повідомила, що чоловік її в подаровану тещею і тестем квартиру переїжджати відмовляється категорично.

– Не хоче бути зобов’язаним! – пояснювала дочка. – Каже, маму твою потім з цієї квартири не виставиш. Буде лізти в усе, від шаф до ліжка, маніпулювати і відчувати себе королевою …

Зять вважає, що «тещина квартира» – ідеальний інструмент для маніпуляцій. Зараз він вільна людина, живе на свої гроші і на своїй території. Не хоче їхати на дачу до тещі – не їде. Хоче зустрічати Новий рік у своїх батьків – так і робить.

Якщо ж прийняти подарунок – все, потрібно буде завжди і скрізь танцювати під тещину дудку.

Віра Рудольфівна спочатку не прийняла ці капризи зятя всерйоз – мовляв, поламається про людське око і почне готуватися до переїзду. Але з’ясувалося, що чоловік Інги дійсно переїжджати в «тещину квартиру» не збирається.

– І що, народжувати будете в цьому блощичнику? – ледь не плаче Віра Рудольфівна.

– Нормальна квартира! – знизує плечима зять. – Гаряча вода і каналізація є, генеральне прибирання з хлоркою зробимо потім, ближче до справи.

– Ми через вас іпотеку собі на шию повісили! – страждає теща. – І що, даремно? Якби не ви, ми б спокійно збирали гроші на депозиті ще років п’ять. Рішення прийняли тільки через вашу вагітність. А ви невдячні!

Інга теж засмучена. Їй, як будь-якій жінці, звичайно, хочеться мати своє житло. Але чоловік проти …

Зять займається дурницями, поводиться, як собака на сіні – і сам заробити на квартиру для своєї сім’ї не може, навіть першого внеску за п’ять років не назбирав, і допомогою батьків скористатися не дає? Поки були вони удвох – ну, можна було пограти в самостійність. Але з двома новонародженими дітьми сидіти в чужій квартирі теж неправильно.

Дають батьки – треба користуватися.

Принаймні переїжджати в тещине і намагатися заробити на своє?

А може бути, зять не такий вже неправий, мама, купивши квартиру, просто не дасть їм там життя?

Що думаєте?