Послухала “мудру” пораду подруги і тепер на межі розлучення

– А я вже сто разів говорила дочці, що їй від цієї Наташки треба триматися подалі! – розпачливо розповідає пенсіонерка Людмила Гаврилівна. – Це ж напевно та їй нарадила! Сама вона б не додумалася до такого … Уявляєш, відносини вона освіжити захотіла, змусити чоловіка ревнувати. Прийшла додому пізно ввечері з букетом квітів!

– Ого! І звідки букет?

– Та в тому-то і справа, що нізвідки. Сама купила в кіоску біля метро! Ненормальна, я і говорю. Сергійко, чоловік її, весь вечір хвилювався, мені дзвонив, каже, а Таня не у вас випадково? Я її загубив, мовляв, з роботи прийшов, вдома нікого … Я теж запереживала, набрала Наташку. А вона так засміялася – каже, Людмила Гаврилівна, не хвилюйтеся, з Танею все добре, а скоро буде ще краще і трубку кинула. Ось що хочеш, те й думай! А через годину дзвонить моя Тетяна – мовляв, мам, не питай нічого, я зараз до тебе приїду, переночую сьогодні, якщо можна! ..

Тетяні, дочці Людмили Гаврилівни, трохи за тридцять, заміжня вона вже сьомий рік. Живуть вони з чоловіком Сергієм окремо, в його квартирі. Живуть начебто непогано, працюють, подорожують, недавно зробили ремонт, купили нові меблі.

Одна біда – з дітьми у Тетяни не виходить. П’ять років вже планують, обійшли всіх лікарів і на курорти їздили, і до святих місць, і прикмет дотримувалися – не виходить нічого, хоч ти плач. І на цьому саме грунті, на думку Тетяни, стали вони з чоловіком якось віддалятися один від одного, чи що.

Була би зараз у них дитина – жили б цікаво і весело. Гуляти б ходили у всякі дитячі місця, новинами ділилися б про малюка, що з ним сталося за день. Обговорювали б нові вміння, будували плани, грались, вчили чогось. А без дитини вдома туга. Прийдуть з роботи ввечері, Таня раніше, Сергій пізніше, поїдять, парою фраз перекинуться – і кожен в свій телефон уткнеться. Говорити начебто не про що, обговорювати нічого. На всі пропозиції кудись сходити, що-небудь придумати Сергій тільки відмахувався – навіщо це, не хочеться, ніколи, та ну, завтра рано вставати …

– Тухло все якось! – скаржилася Тетяна своїй найкращій подрузі Наталії. – Живемо, як пенсіонери. Поїли, посиділи та спати лягли. Таке відчуття, що нам за шістдесят уже!

Мабуть вже двічі розлучена до своїх тридцяти п’яти років Наталя, на думку Людмили Гаврилівни і допомогла Тетяні придумати сценарій, як розворушити шлюб і змусити чоловіка похвилюватися.

В один із днів Тетяна заявилася додому на три години пізніше звичайного, нарядна, з зачіскою, з таємничою посмішкою на губах і, головне, великим шикарним букетом в руках.

– Де ти була? – накинувся на неї з розпитуваннями вже годину висячий на телефоні Сергій.

– Та так … – з таємничою посмішкою відповіла Таня.

– Ах так? Ну і йди тоді туди, звідки прийшла!

За словами Тетяни, Сергій просто виставив її з квартири разом з букетом, не дав навіть речі зібрати. Речі приїхали на наступний день на таксі.

– … Два тижні вже минуло! – зітхає Людмила Гаврилівна. – Спочатку я не сумнівалася, що помиряться, вони ж і не сварилися до того ніколи, а тепер вже і не знаю … Сергій пише, що на розлучення подав, йому, мовляв, такого не треба. Тетяна ридає, намагається з ним поговорити. Він ні в яку … Ех! Я цій Наташці дзвоню, безсовісній – кажу, ну що, розвела подругу з чоловіком, задоволена тепер? А вона мені знаєш що відповіла? Каже, а я і правда задоволена і рада за Танюшку! Вже краще бути однією, ніж поруч з ким попало. Треба ж, Отелло знайшовся, мовляв. Замість того, щоб подивитися на себе і щось змінити, він на дружину накинувся. Істеричка! Нехай розлучаються, вона, каже, кращого гідна, ще не такого знайде!

А ви як вважаєте, чоловік дійсно відреагував неадекватно в цій ситуації?

Або, може, він має рацію: хочеш гуляти – розлучайся і гуляй, живи весело і цікаво?

Як вам ситуація? Що думаєте?