Прибирання в його квартирі – тільки після того, як одружиться?

– … А я як знала, що не варто нам поспішати нову сусідку по кімнаті шукати! – розповідала подрузі в маршрутці дівчина років двадцяти п’яти. – Наташка, кажу – давай почекаємо трохи. Але вона – ні в яку! Чого чекати, каже, платити за зайву кімнату я не збираюся. Ну ось, місяць назад в’їхала нова дівчинка, а сьогодні Зойка дзвонить! Пішла від свого, уявляєш! Сидить десь в готелі з валізою, терміново кімнату шукає, запитує, чи не вільно у нас …

– Та ну! Зойка пішла від свого? Я її бачила місяць тому, вона просто цвіла і співала! Хлопець хороший, симпатичний, розумний, мені здалося, з квартирою, з машиною, з роботою, до Зойки добре ставиться …

– Ну так, вона саме такого і шукала!

– Зрозуміло. З квартирою, з машиною, значить, потрібен був наречений, ха-ха-ха?

– Так необов’язково прямо зі своєю квартирою. Але, принаймні, безпроблемний, влаштований в житті, з яким-ніяким доходом і живучий окремо від мам і бабусь. Знаєш, брати на вулиці бомжа, відмивати, одягати, проїзний йому купувати, на роботу влаштовувати з нуля – це теж не діло, навіщо це потрібно. Зараз серед мужиків такі кадри трапляються, що просто жах!

– Так, я пам’ятаю, Зойка розповідала про такого, ще сміялася, що не потягне його з нуля на ноги поставити.

– Ну ось. А тут пощастило – нормальний хлопець, стоїть на своїх ногах, і навіть з квартирою, що все ж бонус, погодься. Не потрібно знімати і далі щось думати. Півроку вони зустрічалися, а в кінці літа вона зібралася і з’їхала до нього, кімнату в нашій квартирі звільнила. Ми з Наташкою аж розплакалися в перший вечір після її від’їзду, так щось сумно стало … Все-таки класно ми жили утрьох, душа в душу. Нова дівчинка, звичайно, не така вже. Я говорила Наташці – давай почекаємо, мовляв, може, повернеться Зойка, а вона –  чого це вона повернеться, тільки з’їхала ще. А воно он як повернулося …

– А що ж сталося? Вона ж ніби задоволена була вже після того, як переїхала!

– Була. Рівно два місяці! Жили вони непогано, він її на руках носив, все сам в будинок купував, грошей з неї не питав. А в кінці жовтня він їй мимохідь так і каже – треба, мовляв, в квартирі зробити прибирання генеральне, все в порядок привести. Вікна помити, світильники, штори перепрати, речі перебрати, взуття перемити, літній одяг прибрати подалі, зимовий дістати і так далі. Ось давай і займися, мовляв, в найближчі вихідні! Якщо потрібно буде щось допомогти, диван, наприклад, відсунути або плафони відкрутити, я буду поруч … Уявляєш, як?

– Та вже, попала Зойка … Чесно кажучи, по-моєму, вона зовсім не фанат прибирання …

– Це так, але тут справа навіть не в цьому! Ти взагалі уявляєш, яка нахабність? Зойка каже, а з якого дива я маю прибирати в твоїй квартирі? Я тут не господиня, а гість.

– Хм. Гість? Але вона ніби як до нього на ПМЖ з речами переїхала?

– Ну і що, що з речами? Він домробітницю, чи що, з проживанням найняв? Хороший гусак! Хоче прибирання в своїй квартирі – нехай і робить сам! Або наймає клінінг, за тисячу гривень йому квартиру вилижуть спеціально навчені люди. Після весілля ще можна було б квартиру генералити, а так – на якій підставі? Повзати в свій вихідний, протирати його шафи і плафони, ось ще … Загалом, слово за слово, посварилися сильно, Зойка зібрала валізу і звалила в готель. Ціни там кінські, сидить, терміново шукає кімнату з підселенням тепер …

***

А може, дівчина права? Вона ж не в домробітниці молодій людині найнялася, з якого дива їй прибирати його квартиру? Розбирати його речі, мити, прати і так далі?

Адже вона ще навіть і не дружина і не факт, що справа дійшла б до весілля.

Хлопець добре влаштувався – за проживання та їжу взяв собі в будинок прислугу за все, та не на ту напав?

А може, це дівчина знахабніла? Нічого жахливого в неї не попросили, прибрати квартиру, в якій живеш сама раз у два місяці – не так уже й важко, враховуючи, що за проживання з тебе не беруть і за їжу, здається, теж.

Такими темпами ніколи заміж не вийде?

А ви що думаєте?