Розлучилася з чоловіком за те, що витратив мої бонусні бали
Подруга розлучається, пір’я летить по закутках. Вона хворіла вдома, встати не могла, а її сусідка чоловіка побачила в магазині. Стоїть, посміхається, два пакети продуктів завантажив на касі.
Сусідка відразу смс відправила: «Яка ти щаслива, твій затарюється, біжить додому, романтична вечеря для хворої дружини.»
Подруга навіть з ліжка вилізла, доповзла до ванни, припудритись злегка, очі підвела … Лежить … чекає.
Він години через чотири тільки з’явився, втомлений і без пакетів. Їй як трохи полегшало, вона йому відразу весь розклад про розлучення пред’явила.
Але справа не в цьому.
Подруга така відхідлива, заведеться, дим коромислом, побухтить пару годин, а потім думки у неї різні починаються: Мовляв, сама вона винна, раз чоловік по бабах ходити почав.
А хто ж? Ну звичайно, а що вона за людина? Будинок, робота, магазин «АТБ», дача. Тьху, туга, а не жінка.
Чоловікам-то турбота потрібна, захоплення, а у неї ні на що часу немає. І чого на нього-то гнати тепер, він то в чому завинив?
І так додумає ці думки свої, що прям вибачення починає у нього просити.
А тут ні.
Просто твердо так: ти – скотина, ненавиджу тебе і слів інших немає.
Ну і мені цікаво, я питаю, чого це з нею. Вона сміється, каже, навіть говорити соромно, та й не зрозумієш ти.
Розповідає.
Каже, картка у мене є з одного магазину туди з кожної покупки бали накопичуються. І ось, каже, я давно вже збираю. Все хотіла на фуагра накопичити, щоб безкоштовно потім баночку взяти.
У мене продавщиця кожен раз питає: «Балами будете розплачуватися?» А я відмовляюся кожен раз. «Ні, кажу, розплачуся грошима, а бали далі буду збирати.»
А ти прикинь, цей, коли бабі своїй винце купував, балами моїми з картки розплатився. Все списав. Ні копійки своїх не додав, з заначки.
І багато мені цей паршивець чого поганого зробив, давно разом живемо, але якось не пам’ятаю я толком нічого, ось просто напружуватися потрібно, щоб згадати.
А цю картку накопичувальну ніколи йому не пробачу.
Він тільки в ноги мені бухнеться, типу, прости, більше ніколи, тільки тебе люблю. Я відразу раз і картку згадую, як він на мою фуагра бабі вино купив.