Я думала, мене складно здивувати, але «поганому» колишньому чоловікові вдалось

До нашого спільного сина колишній чоловік приїжджає рідко, два рази на рік. Як правило, це зустрічі приурочені до днів народження обох: одна трапляється в липні, інша в листопаді.

І кожен раз, на жаль, колишній чоловік щось неприємне «викидає»: то пообіцяє і не приїде, коли син його цілий день чекає, «сидячи на валізах», то відвезе дитину без попередження в невідомому напрямку, то в процесі свого візиту починає в нашому домі наводити свої порядки і влаштовувати скандали.

Власне, через останню рису характеру жити я з ним і не змогла, від тих самих скандалів ми і втекли. Але вчора сталося те, чого я від нього ніяк не очікувала.

Історія почалася кілька днів тому, коли він несподівано подзвонив і уточнив, чи є у нас якісь плани на неділю.

Не віроломно, як це бувало зазвичай, оголосив, що через 5 хвилин забере дитину, і неважливо, що за вікном майже ніч, і плював він на всі наші справи, а вирішив з’ясувати все заздалегідь, причому спокійним голосом, без інтонаційних надривів.

Я оголосила, що в неділю у наших хлопців-каратистів знову змагання, на яких виступає і наш спортсмен. Але після них, раз тато так жадає зустрічі з сином, може за ним приїхати, дитина буде тільки рада.

Домовилися зідзвонитися в призначений день, орієнтовно в 12, коли за регламентом захід повинен закінчитися.

Все ми це вже проходили, тому, скажу чесно, я навіть і забула про домовленість з колишнім, адже я особливо й не розраховувала, що в неділю тато з’явиться, так як зазвичай в таких ситуація він пропадав, а тут …

І подзвонив, і прийшов, і навіть не спізнився! Син вирушив розважатися з батьком, а я змогла без затримки виїхати додому з людьми, які завжди люб’язно захоплюють нас з собою на змагання і зі змагань.

Ось так несподівано відбулася третя зустріч в цьому році. Та ще так гладко, без негативу, запізнень і нервування. Дитина додому повернулася вчасно і дуже задоволена.

Дізнавшись, що в суботу 21-го пройдуть ще одні змагання, батько сказав: «О, добре, значить, є ще привід зустрітися».

І так мені радісно від цього, і від того, що синові добре, і від того, що з колишнім чоловіком, здається, не все ще втрачено. Може ж все робити по-людськи, коли захоче.