Таня тупала ногою і голосно викрикувала:

– Я не хочу за нею доглядати і не буду!

Сяк-так заспокоїв кохану і вона стала розповідати.

Бабуся з боку батька давно живе одна в невеликому містечку, в кілометрах ста від нас.

Все до недавнього часу було нормально, вона в гості раз на місяць приїжджала або батько до неї їздив. Ну і зідзвонювалися звичайно.

А тут бабуля перестала виходити на зв’язок, приїхали, а вона в лікарні, серце. Добре, що сусідка зайшла до неї, ключами вони давно обмінялися, так як самотні обидві.

Була серйозна розмова з лікарями, залишати одну її не можна, потрібен постійний догляд і нагляд.

Зібрали сімейну раду, у Тані є брат з дружиною, батько, мати, ну і власне Таня, навіть мене порахували. Так ось, всі по черзі повинні її водити гуляти раз в день, допомагати по можливості, мити, годувати і переодягати.

Я допізна працюю, але в вихідний допоможу спуститися бабусі і погуляти годинку. І звичайно ж не кожен вихідний, свої справи теж є.

Але там брат з дружиною повністю відмовилися, мотивуючи тим, що квартиру бабуся поділила на три частини, а це дуже маленька частка, щоб за неї так паритися.

Мати Тані в шоці, вона не працює, значить цілий день все на ній буде. Таня тільки ввечері вдома, батько і того пізніше, він керує невеликим підприємством.

Коротше, вдома скандал цілий утворився.

А Таня проти бабки, так як та все життя любила онука, він схожий на батька, а їй говорила, що не наша, не схожа.

Я заспокоїв подругу і пообіцяв приходити вечорами після роботи, не знаю наскільки мене вистачить.

Я бачив її бабусю, якось приїжджали в гості, ну божа кульбабкапрям, як на таку злитися вже? Може просто стати милосерднішими до старості?