“Заради того, щоб отримати свою квартиру, можна витерпіти все, що завгодно”

– … А самій їй на квартиру в житті не заробити! – розповідала про когось жінка років тридцяти п’яти своїй подрузі, жінці постарше. – Тим більше з дитиною на руках. Вона в школі працює, вчителькою …

– Чого це не заробити? – заперечила співрозмовниця. – Вчителі зараз добре отримують! І підробити можливість є. У мене он сестра своїй дочці репетиторів найняла, до ЗНО готуватися – так половину своєї зарплати на це віддає! А репетитори – звичайні вчительки, між іншим. З ранку в школі уроки ведуть, а ввечері і в вихідний по учнях ходять … Кілька учнів – і вже за рік на перший внесок по іпотеці накопичити можна!

– Ну почекай, вчитель вчителю різниця. Раїса технологію викладає для дівчаток. У наш час це називалося – праця. Фартухи шили, салати різали, пам’ятаєш? Ну ось. Яке там ЗНО! Відповідальність величезна, писанини море, а на виході – дуже середня зарплата, тільки-тільки кінці звести. Так навіть якби і були гроші – іпотеку Раїса не стала б брати ні за що. Одна, без чоловіка, це забагато …

– Зрозуміло. Вона розлучилася-то коли? Судячи з усього, нещодавно зовсім?

– Так півроку тому всього розлучилася, дитині її вісім років, до другого класу зараз дівчинка пішла. З’їжджати їй нікуди. Батьки далеко живуть, з ними в квартирі ще брат з сім’єю, і так один у одного на головах сидять, появі Раїси точно не зрадіють. А з чоловіком у них двушка в спальному районі, тільки-тільки перед розлученням іпотеку виплатили …

– Двушка? Так їй все одно іпотеку брати доведеться, хочеш-не хочеш. А як вона планувала? Двокімнатну, тим більше в спальнику, на дві квартири не розміняnи ніяк …

– Так-то так, не розміняти. Але чоловік у неї порядним виявився. Запропонував їй варіант такий: він відписує свою половину квартири дочці, але за це Раїса дозволить йому пожити в цій квартирі півтора року, поки його нове житло добудують. Вони з новою дружиною двушку взяли на етапі котловану. А знімати і кредит платити – накладно виходить …

– Хм. З колишнім чоловіком в одній квартирі? Ну … Так собі ідейка, якщо чесно! Я б, напевно, так не змогла.

– Так там проблема не тільки в тому, що з колишнім чоловіком. Адже він і нову свою дружину до Раїси притягнув, уявляєш? Ту саму тітку, через яку, власне, і розлучилися вони. Так тепер і живуть: Раїса з донькою в одній кімнаті, а молодята – в другій. Але і це ще не все! Дама-то там в становищі, уявляєш? У січні-лютому ще й дитинча буде!

– Та ти що! Слухай, так буває взагалі? .. Але Раїса-то як це терпить? Так я б на її місці, не знаю! Та краще б в комуналку якусь пішла! І жила б спокійно …

– Так вона і зараз по суті в комуналці живе! Встановили чергування, місця загального користування миють по черзі. Холодильник поділили, пральною машинкою користуються за розкладом, за квартиру і світло платять навпіл. Не лаються, щосили підтримують нейтралітет. Непросто, так. А що, з чужими людьми в комуналці, думаєш, краще буде? Це дивлячись хто ще попадеться. Мешканці комуналок – народ, знаєш, специфічний, а у неї дочка. Зараз хоч дитину ніхто не скривдить абсолютно точно. А в чужій комуналці – не факт!

– Ну не знаю…

– Потім, це все тимчасово! Півтора, ну може бути, два роки пожити в тісноті і в деякому душевному дискомфорті – але зате потім колишній зі своєю дружиною з’їде і настане рай! Будуть з донькою удвох в квартирі, це ж класно. А з’їде вона зараз в комуналку – залишиться там на все життя, без будь-яких перспектив … Нічого, потерпить. Люди он по десять – двадцять років іпотеку платять, у всьому собі відмовляють, сидять з дітьми на хлібі і воді, а тут – подумаєш, два роки з колишнім чоловіком за стіною. Вона молодець, правильне рішення прийняла! Заради власної квартири, я вважаю, можна витерпіти все!

– А Раїса не боїться, що колишній чоловік її надує?

– Вона підстрахувалась – квартиру він на дочку вже переписав. Так що з цього боку проблем не буде. Так він і взагалі людина не підла, що обіцяє – робить завжди. І з дочкою в хороших відносинах …

Опинитися в комуналці з колишнім чоловіком, його новою дружиною і, в перспективі, дитинчам від нового шлюбу – як вам ситуація?

А може і правда, нічого особливого? Колишній чоловік пропонує гідну компенсацію незручностей – свою окрему квартиру в доступному для огляду майбутньому. Заради цього дійсно можна витерпіти ще й не таке? Ви б так змогли? Що думаєте?