Правильно кажуть, що сусідів не вибирають. І якби знала, як все складеться, то взагалі б не купувала цей проклятий будинок

У липні цього року ми з чоловіком придбали невеликий будиночок в селищі біля міста. У нас у власності була кімната в гуртожитку. Продали її. Завдяки сертифікату купили будиночок. Спочатку нашому щастю не було меж: зручно розташований, затишний, хоч і маленький.

Дуже підкупило те, що до міста досить просто добиратися: кожні 15 хвилин ходять маршрутки. До зупинки 5 хвилин пішки. У будинку є всі комунікації: газ, вода, електрика. Але довго наша радість не тривала.

Якось чоловік помітив, що по ділянці ходить якась старенька. Виявилося, що це сусідка збирає траву для кроликів. Ми спочатку здивувалися, що вона збирає траву у нас, а не в себе. Втім, нам не шкода … але краще б вона не господарювала немов у себе. Сусідка запевняла, що раніше наш ділянка теж була її, але вона через потреби продала половину і завжди збирала траву для кроликів тут. Ми попросили її не ходити у нас в городі. Дамочка це проігнорувала і ми її частенько бачили рано вранці в городі. Вона якось збирала ожину. Чоловік остаточно розсварився з сусідкою, пригрозивши, що побудує триметровий паркан по периметру.

Інший сусід частенько влаштовував вечірки. Міг запросто о дванадцятій ночі включити музику. Умовляння не допомогли. Кілька разів викликали поліцію. Завдяки цьому заробили собі ще одного ворога. Є і третій сусід, але він ніби нормальний. А так ніби живеш на пороховій бочці.

А минулого тижня сусід через паркан залишав сміття. Чоловік не довго думаючи це сміття кинув назад. Чим закінчаться наші конфлікти з сусідами я не знаю, але думаю, що чоловік так довго не витримає.