Живемо з моїм “улюбленим” вже 8 років разом. Одружилися, коли обом було по 33 роки. Є дитина. Цієї осені пішла в перший клас. Ймовірно, тільки через дитину і не розлучаємося. Я хочу, щоб у неї був батько. Так, він у нього не ідеальний, але який є … Сама ж вибирала …

Зараз я розумію, що вийшла заміж швидше зі страху залишитися одною, ніж від великої любові. Чоловіка я особливо ніколи не любила, але й огиди не відчувала. Ймовірно, він це відчуває, адже явно не дурень і не сліпий.

Можливо, через це він і став мені зраджувати. Може є ще якась причина. Точно не знаю. Хоча я точно знаю, коли чоловік бреше. Він ніколи не вмів цього робити. Коли він намагається збрехати, то у нього починається легкий тік. Дуже зручно. Навіть на детекторі брехні його перевіряти не треба. Подивилася на око – і все стало зрозуміло.

Я знаю, що чоловік мені зраджує. Досить давно, років 5. Пам’ятаю, що я тоді була в сказі. Подруга розповіла, що бачила, як він зайшов в готель з молодою дівчиною в мініспідницю. Я не знала, що робити. Думала, як би зробити так, щоб йому було боляче. Спочатку навіть хотіла розлучитися. Хотіла позбавити його можливості спілкуватися з дитиною. А потім просто захотілося відплатити тією ж монетою. І відплатила. У мене ще зі школи був закоханий один хлопець. Сама покликала його випити кави. Якщо бути короткою, то я зрадила. Потім ще раз … і ще. Хотіла все чоловікові розповісти, а потім подумала … “власне, а навіщо?”. Він ходить наліво, я теж. Нас обох все влаштовує.

Я тепер можу визначити навіть день, коли чоловік зраджує мені: обов’язково робить щось приємне або нібито просто так дарує букет квітів.

Чоловік якось намагався мені зізнатися в тому, що зраджує, тільки я його зупинила. Сказала, що все знаю і не хочу нічого чути.

Ех, якби він знав, чим я займаюся у свій вільний час, то у нього б волосся стало дибки.