Спочатку вона сама намагалася лікувати кашель, але він не проходив. Вирушила в поліклініку. Через місяць черг і блукань по нескінченних кабінетах поставили страшний діагноз. А вона весь цей час займалася самолікуванням, все лікувала застуду

Мені 33 рік, троє дітей. Старшій доньці 11 років, а двом близнюкам по 7 років. Три роки тому дружина померла.

Спочатку вона сама намагалася лікувати кашель, але він не проходив. Вирушила в поліклініку. Через місяць черг і блукань по нескінченних кабінетах поставили страшний діагноз. А вона весь цей час займалася самолікуванням, все лікувала застуду.

Останні два місяці її життя були найважчими. Так чого таїти? Це були взагалі найважчі місяці життя й у мене. Згадую це пекло й аж ніяково стає.

З того часу став виховувати один трьох дітей. Переїхав назад до батьків, тому що просто не справлявся.

Відтоді у мене так і не було жінки. Немає сил на відносини, немає часу вільного. Але тут до на роботі до мене стала проявляти інтерес колега. Начебто симпатична жінка. Тільки я до неї нічого не відчуваю. Не хочеться бути з людиною, до якого не відчуваєш ніяких почуттів.

Після роботи займаюся з дітьми уроками. Раз на місяць влаштовую собі розвантажувальний день: залишаю дітей у батьків, а сам стараюсь відпочити. Це все. Ось і все задоволення.

Вже навіть став замислюватися над тим, щоб звільнитися і знайти інше місце роботи, тому що людську мову колега явно не розуміє. У мене після смерті дружини щось всередині обірвалося.