Я підозрював, що від хорошого життя ніхто не буде весь час проводити на роботі. Виявилося, що йти їй буквально було нікуди. Де-юре у неї прописка була, але там жив її вітчим. З її слів вітчим зовсім спився і став розпускати руки. Вона пішла з дому. Близьких подруг у неї не було, тому іншого місця ночівлі не придумала

В кінці червня взяли на роботу нового співробітника в відділ логістики. Їй хоч і було 24 року, але у неї вже був досвід роботи, на співбесіді показала себе дуже непогано.

Через кілька днів я полетів відпочивати до родичів. Провів там майже місяць. За кілька днів до кінця відпустки подзвонив начальник охорони. Попросив повернутися. Сказав, що не дуже терміново, але повернутися все ж варто.

Повернувся на 5 днів раніше запланованого. Вийшов на роботу.

Виявилося, що одна зі співробітниць протягом усього липня жила на роботі. Весь цей час провела в приміщенні. Іноді під час обіду виходила на вулицю. Я запитав, чи знає про це ще хто. Виявилося, що ніхто не знає. Нічого не пропало, нічого не було зіпсовано. Викликав співробітницю, яка не покидала будівлі. Зайшла та сама нова.

Посадив її навпроти, став розпитувати. Я підозрював, що від хорошого життя ніхто не буде весь час проводити на роботі. Виявилося, що йти їй буквально було нікуди. Де-юре у неї прописка була, але там жив її вітчим. З її слів вітчим зовсім спився і став розпускати руки. Вона пішла з дому. Близьких подруг у неї не було, тому іншого місця ночівлі не придумала. Речі ховала в офісі. Благо, коробок у відділі логістики дуже багато.

Спала на дивані. Їду готувала в чайнику. Речі прала в умивальнику в туалеті. Сушила їх під вентиляторами, натягнувши мотузки все в тому ж кабінеті логістики. Після закінчення робочого дня вона йшла в туалет і там ховалася протягом години. Налагодила відносини з прибиральницею. Та її не здала. Камери теж не засікли її, через те, що відеоспостереження є тільки в бухгалтерії.

24-го липня один з охоронців зауважив, що в кабінеті горить світло. Пішов вимикати. Зайшов, а нова співробітниця там в одних трусах, розвалившись на дивані уминала пельмені. Природно, він доповів начальнику, а начальник вже подзвонив мені.

Відпустив дівчину. Викликав знову начальника охорони і того співробітника, який її засік. Наказав їм мовчати про подію. Начебто чуток не було, інакше б секретарка мені б уже настукала.

В кінці дня дочекався поки всі пішли з офісу, зайшов, а вона там все так же сидить. Сидить і реве. Забрав її з роботи, відвіз в ресторан. Повечеряли. Я не придумав нічого кращого, ніж привести її на стару однокімнатну квартиру, яку я використовував для зустрічі з друзями. Віддав їй ключі під розписку. Потім я заїхав в магазин, набрав продуктів, бульку води. Привіз їй. Вона, мабуть, думала, що я почну приставати, але мені не хотілося користуватися ситуацією. Просто поїхав. Так і живе майже місяць на квартирі. Навіть не знаю, що з нею робити далі … Викидати на вулицю не хочеться, спокушати теж, а дарувати квартиру їй не збираюся. Поки вирішив, нехай живе.