Як багатий батько провчив свого сина, відправивши хлопця в село до бідних. Результат здивував всіх!
Звичайно, діти отримують досвід і самі, але основу їх знань все-таки закладають батьки. І щоб навчити дітей всьому і дати їм гарне виховання, батькам необхідно самим завжди бути в тонусі – самоосвічуватися, розширювати свій кругозір, дотримуватися правил поведінки в суспільстві.
Якось один успішний чоловік вирішив показати своєму синові як живуть люди в небагатому селі. Таким чином він хотів дати дитині життєвий урок.
Багатий тато вирішив, що так його син зможе порівняти свої умови життя з тими, в яких доводиться перебувати сільським жителям. Він думав, що хлопець зрозуміє, як багато потрібно працювати, щоб прийти до успіху і достатку. Але як же чоловік помилявся, адже його син виніс з тієї поїздки зовсім інші уроки і зробив власні несподівані висновки.
Батько цього хлопчика заробив на життя серйозним працею. Звичайно, він не хотів, щоб син проходив через такі ж труднощі, але він хотів пояснити йому, як це буває, і розповісти як було у нього. І показати ту прірву, що знаходиться між багатіями і бідняками.
Так, одного разу батько відвіз дитину в одну дуже небагату сім’ю, де залишив жити на кілька днів, щоб той оцінив всю красу подібного побуту.
Хлопчині довелося потрудитися нарівні з усіма, пережити кілька дуже ранніх ранкових підйомів і залишитися на ці дні без мобільного телефону та інших атрибутів сучасності.
І ось батько за ним повернувся, звичайно ж задавши питання про те, як було хлопчикові всі ці дні. На що син відповів:
«Класно!»
«Подивився на складне життя?» – поцікавився батько, адже він думав, що його син багато усвідомив за ці дні, і головне зрозумів як здорово він живе, як йому пощастило народитися в забезпеченій сім’ї.
«Подивився» – тільки й відповів той.
«І до яких висновків ти прийшов, чого надивився?» – тривав допит.
«Ну ось у них відразу кілька собак, а у нас вдома тільки один пес. На нашій дільниці чотириметровий басейн, а тут ціла річечка! У нашому саду горять ліхтарі, а тут я ночами милувався зірками. Ми живемо за височенним парканом, а тут такі простори і ніяких огорож! »
Батько навіть не зміг нічого відповісти, адже виходить, що перебування сина в селі в результаті було уроком більше для тата, ніж для сина.
А далі хлопець убив його ще однією фразою: «Тепер я знаю, наскільки ми бідні. Ми, а не вони ».
І дійсно – хіба щастя можна виміряти матеріальними благами? Звичайно, скільки людей, стільки й різних точок зору у кожного з них. Але цей юний хлопчина дав урок усім нам, змусив задуматися над самим звичним, тим що лежало на поверхні, і переосмислити. Це не йому дали урок, а він його дав усім нам. Він побачив багатство там, де буквально всі бачили тільки бідність.
І для того, щоб розглядати це, потрібно бути якраз дитиною, позбавленою стереотипів, а не дорослим.