Історія найпростішої та найпопулярнішої піцци

Зараз ви можете скуштувати піццу буквально на любий смак: сирну, м’ясну, вегетаріанську, з морепродуктами та, навіть, солодку.

Та найвідомішою і найулюбленішою завжди залишалась “Маргарита”. Незважаючи на невеликий список інгредієнтів та просоту, ця “панянка” займає лідируючі позиції у любителів піцци. Ми спробуємо з’ясувати секрет такого успіху в історії створення. У цього італійського делікатесу досить цікаве минуле…

Піца з історією – “Маргарита”
Італія насолоджується смаком тонкого тіста з апетитною начинкою, скільки себе пам’ятає. Історики не наважуються назвати точну дату винаходу страви. Слово “pizza” вперше вжили в 997 році. Після ввезення в Італію помідорів в 1522 неаполітанці нарешті приготували піцу, схожу на сучасну.

Як не поглянь, історія традиційної італійської страви дуже довга. Європейська та американська її експансія почалася аж після Другої світової війни, коли солдати розсмакували делікатес і привезли його рецепти додому. Ще пізніше підкорила смачна піца Одесу. У нас вона з’явилася тільки в 90-х.

Спочатку піца була їжею бідняків. Її купували прямо на вулиці. Готували страву без єдиного рецепта і будь-якої чіткої технології. Брали ті продукти, що були під рукою. Все змінилося, коли на піцу звернули увагу монарші особи.

Та сама королева

Красива легенда винаходу рецепту “Маргарити” говорить наступне. Король Італії Умберто I і його дружина королева Маргарита Савойська вирішили відвідати Неаполь в 1889 році. Пара вельмож, слідуючи золотим правилам успішного туризму, забажала спробувати місцеву кухню. Неаполітанським кухарям довелося понервувати: до королівського столу замовили піцу, їжу бідняків. Вся надія пала на знаменитого піццайоло Раффаеле Еспозіто.

Маестро запропонував монаршим гурманам три страви на вибір:

з часниково-томатною начинкою;
зі шпиком і травами;
з томатами, сиром “Моцарелла” і базиліком.
Останній варіант виявився шедевром. Сам того не усвідомивши, кухар приготував прапор Італії: білий сир, зелений базилік і червоні помідори. Королеву все це привело в захват. Звичайно, довершив справу дивовижний смак строкатого творіння кухаря. До кінця трапези дама прийняла рішення: подарувати страві своє ім’я. З тих пір сирно-томатну піццу з зеленню базиліка називають “Маргаритою”. Її рецепт рідко видозмінюють, адже він і без того ідеальний. Переконайтеся в цьому самі.