Ви колись програвали? Як думаєте, чи вмієте ви тримати гідність програвши? Особливо, якщо вашим суперником є доля. Граючи з долею, ви ніколи не знаєте, чи буде можливість  взяти реванш, або ж залишитесь ні з чим.

А, насправді, це дуже важлива здатність. Від цього в певній мірі і залежить ваш успіх. Є люди, які, зробивши одну спробу, що виявилася невдалою, опускають руки.

Але наступна може принести тріумф і перемогу. Вірити в неї занадто – теж не варто, удача легко вислизає, якщо ми занадто покладаємося на неї.

Ця сучасна притча не стільки про удачі, скільки про те, що ставитися до них потрібно легко, по-філософськи, і, граючи з долею, пам’ятати, що ви в грі. Життя – це зовсім інше…

Одна сімейна пара приїхала до своїх друзів в інший кінець країни. Їх повезли на скачки. Зачаровані видом коней, що мчали по колу іподрому, чоловік і дружина весь вечір грали в тоталізатор, поки у них не залишилося всього два євро.

На наступний день чоловік сказав, що піде на скачки один. У першому заїзді він поставив на аутсайдера свої два євро, і кінь прийшов до фінішу першим. Він поставив весь свій виграш на наступний заїзд і знову виграв. У цей день йому дуже щастило; ввечері його виграш склав п’ятдесят і сім тисяч євро.

На шляху додому йому попався гральний будинок. Внутрішній голос, той самий, що підказував йому сьогодні, на якого саме коня потрібно ставити, сказав йому:

– Зайди і зіграй.

Чоловік зайшов всередину і побачив перед собою рулетку. Голос сказав:

– Номер тринадцять.

Чоловік поставив усі свої п’ятдесят і сім тисяч євро на номер тринадцять. Коли рулетка завмерла, круп’є оголосив:

– Номер чотирнадцять.

Він повернувся додому з порожніми кишенями. Біля дверей дружина запитала:

– Ну, як ти зіграв?

Чоловік знизав плечима:

– Програв два євро, – відповів він.