І такі моменти бували у житті людей. Не завжди швидший шлях є найлегшим.

Сталось це в Одесі, ще тієї холодної осені, коли яблука на ринку подорожчали…. Один єврей підходить до іншого єврея (візника) і просить підвезти на Дерибасівську.

– Сідай! – Проїхали метрів 20. Візник каже: «Злізай».

– Навіщо? – питає той.

– Бачиш, дорога круто вгору пішла. Треба підтримати віз. Раптом кінь не витримає.

– Виїхали на гору, пасажир тільки сідає, візник каже: «Злізай».

– Навіщо? – питає той.

– Бачиш, дорога круто вниз пішла. Треба притримати віз. Раптом кінь не витримає.

– Спустилися вниз, пасажир тільки сідати, візник йому: «Злізай».

– А зараз що сталось? – вже роздратовано питає.

– Приїхали, ось твоя Дерибасівська.

– Послухай, я розумію, навіщо я до тебе звернувся. Я хотів доїхати. Розумію, навіщо ти мене брав. Ти хотів заробити. Але навіщо ми таки брали коня?…