Історія наша проста. Але багато хто зможе винести з неї для себе дуже хороший урок: Ніколи не роби висновків про людину, поки не дізнаєшся причини його вчинків.

Якось в одне кафе увійшов хлопчик років десяти і скромно сів за стіл. Офіціантка підійшла до нього. – Скільки коштує шоколадне морозиво з горішками? – запитала дитина. – П’ятдесят центів, – відповіла жінка.

Хлопчик витягнув руку з кишені і перелічив монетки. – Скільки коштує просте морозиво, без нічого? – запитав він.

Деякі відвідувачі очікували за столиками, офіціантка почала виражати невдоволення: – Двадцять п’ять центів, – кинула коротко у відповідь. Хлопчик знову перерахував монетки. – Хочу просте морозиво, – вирішив накінець.

Офіціантка принесла морозиво, кинула на стіл рахунок і пішла. Хлопчик закінчив їсти морозиво, оплатив в касі рахунок і пішов.

Коли офіціантка повернулася прибирати стіл, у неї став клубок у горлі, коли вона побачила, що поруч з порожньою вазою лежали акуратно складені монетки, двадцять п’ять центів – її чайові.