Ви колись задумувались про те, чому тварини живуть менше, ніж люди? Для чого нам відведено такий період життя? Звісно, біологи легко можуть пояснити цей процес. Але цікаво було б подивитись на життя з точки зору наших попередників, які знаходили пояснення у легендах та притчах. Одну з таких історій ми вам сьогодні розкажемо…

Першого дня Бог створив корову і сказав їй:

«Ти будеш всі дні проводити в полі, давати молоко, годувати своїх телят і сім’ю фермера. За це я дарую тобі життя тривалістю в 60 років».

«За що мені таке пекельне життя на 60 років!» – обурилася корова, – «Мені вистачить і двадцяти, а інші сорок залиш собі!».

І Бог погодився. На другий день Бог створив собаку і сказав їй:

«Ти будеш весь час сидіти біля воріт свого будинку і гарчати на всіх, хто проходитиме повз. Дарую тобі життя довжиною в 20 років ».

«Ех, забагато для гавкання», – засмутився собака, – «Мені вистачить і десяти років, а решта забирай назад…»

Бог знову погодився.

І ось на третій день Бог створив людину і сказав їй:

«Їж, спи, розважайся і насолоджуйся життям, але терміну на це даю тобі 20 років».

Людина обурилась:

«Як?! Тільки 20 років! Давай, Боже, я беру свої 20 років, потім 40 років, що корова тобі повернула, і ще 10 років, які віддав собака. Сімдесяти років мені цілком вистачить, домовилися?».

«Ну, нехай буде по-твоєму…!»- зітхнув Бог.

Ось так і склалося, що перші 20 років життя ми спимо, їмо і розважаємося, наступні 40 років важко працюємо, щоб прогодувати свою сім’ю, а в останні 10 – сидимо на ганку і лаємо кожного хто проходить повз…