Я вийшла заміж зовсім недавно і вже встигла обговорити з чоловіком той факт, що міняти своє прізвище на його я не збираюсь.

Якщо будуть діти, вони візьмуть прізвище чоловіка, а мені-то навіщо? Робити нові документи лінь, в соцмережах я теж, як багато наречених, не планую міняти нік. Чоловік до цього поставився абсолютно спокійно. Я – єдина дитина в сім’ї, тому продовження прізвища більше не буде. Мені хочеться зберегти його хоча б так.

Питання зміни прізвища з родичами чоловіка я не обговорювала, мої батьки були в курсі позиції. Нещодавно свекруха попросила, мовляв, покажи паспорт з новим прізвищем. Я, природно, розповіла, що не збираюся міняти прізвище. Ви б бачили її. Вона сприйняла цю інформацію, як ляпас. Тепер зі мною не розмовляє, дорікає мого чоловіка, свого сина, за вибір невдячної невістки.

Може, я напишу книгу, стану відомою співачкою, виграю в кінці кінців Нобелівську премію і хочу, щоб при цьому звучало моє прізвище. Це все жарти, звичайно, але хіба так важливо міняти дане при народженні прізвище? Я ж ім’я, виходячи заміж, не змінюю.

Чому свекруха так розсердилася на мене?