Як подолати емоційну кризу від нерозділеного кохання
Напевно всі чули, що стан закоханості називають психічним захворюванням. Звісно, це жарт. Але, як відомо, в кожному жарті є доля жарту…
Нерозділене кохання можна назвати найпечальнішим і водночас найбільш мотивуючим станом. Люди відчувають грандіозний спектр емоцій та нестабільних відчуттів: сподівання, відчай, невизначеність. І як би там не було, саме завдяки цим біохімічним реакціям в нашому мозку з’явилось так багато прекрасних творів мистецтва та літератури у світі.
Щоб пережити нерозділене кохання та вернути стан душевного спокою, потрібно зрозуміти, що таке любов, і чому це благородне почуття часом поганить нам життя.
Закоханість – це особливе і унікальне поєднання дофаміну, окситоцину, ендорфіну і серотоніну.
Ось так сухо і зовсім не поетично. Якщо відносини тривалі і щасливі, то дофамін природним чином падає, поступаючись місцем окситоцину; якщо ж відносини складні і конфліктні, то на місце дофаміну приходить кортизол. У першому випадку на місце пристрасті прийдуть обійми, поцілунки і душевні розмови, у другому – скандали і образи.
Получається, що на початковому етапі відносин або спілкування з певною людиною наше тіло і мозок відчувають стан справжнього наркотичного кайфу. Не дивно, що одного разу отримавши доступ до такого стану, часто не звикнувши мозок хоче відчувати цей наркотичний стан знову і знову. А вже якщо його вийшло «зловити» тільки поруч ось з цією конкретною людиною, чи варто дивуватися, що мозок починає буянити?
Гаразд, буянить не весь мозок, а тільки його зрадницька лімбічна система. Розсудливий неокортекс в цей час тихенько пробубонів щось логічне і раціональне кшталт “він тебе не гідний”, або “любов має бути взаємною”. І буде правий, звичайно. Але який сенс, якщо педаль від системи винагороди знаходиться не в його “відсіку”.
Ці стани і процеси однакові, буде це нерозділене кохання до чоловіка або до дівчини. Але ось що цікаво: реагуємо ми всі на них зовсім по-різному. Одні в змозі змиритися з нерозділеним коханням і жити далі, у інших – все подальше життя проходить у спробах перестати страждати.
Чому так? І що робити?
Як впоратися з нерозділеним коханням
Якщо вам не пощастило і ви в команді страждаючих, то перестати страждати від нерозділеного кохання ви зможете тільки якщо
Запропонуєте мозку доступ до «внутрішніх наркотиків» через інших «дилерів»
Факт: до найбільш інтенсивних страждань від нерозділеного кохання (та й від чого завгодно взагалі) схильні люди з найменш наповненим життям. Під “наповненим життям” я маю на увазі можливості для отримання різноманітних ендорфіновий заохочень, а простіше – задоволень. Адже всі події в нашому житті, навіть найщасливіші і найсумніші з них, дуже відносні. Як би цинічно, шокуюче або дивно це не звучало, але те, як інтенсивно і як довго ви переживаєте події вашого життя безпосередньо залежить від наповненості вашого життя.
Запам’ятайте, будь ласка:
Чим менше в вашому житті людей, тим більшу цінність представляє для вас кожен з них. Тим сильніше зачепить криве слово від колеги. Тим прикрішою буде сварка з одним. Тим болючіше вдарить відсутність почуттів конкретного об’єкта до вас.
Чим менше в вашому житті подій, тим більшу цінність для вас представляє кожна подія. Тим страшнішим здаватиметься звільнення з роботи. Тим смачнішою буде шоколадка. Тим цікавішим буде перегляд серіалу. Тим важливішим і важчим буде здаватись нерозділене кохання.
Як ви думаєте, наскільки за шкалою від 1 до 100 засмутиться через нерозділене кохання, скажімо, Зак Ефрон? Я ставлю десь на 30. А тепер уявіть на його місці людину з можливостями в 10-20 разів меншими, ніж у нього – погодьтеся, степінь страждання збільшиться в ці ж 10-20 разів. Тому що “хапнути” емоцій від чогось крім об’єкта пристрасті важче.
Ми чіпляємося за деяких людей не тому, що вони дуже особливі, ні. На етапі закоханості людина просто не встигає стати для нас особливою. Ми чіпляємося за людей, тому що більше немає за що.
Саме тому дехто через нерозділене кохання схильні в переїдання, алкоголізму, куріння або навіть наркотиків. Хтось вдається до мазохізму і починає кайфувати там. Люди шукають найкоротший шлях замінити ту “дозу”, яка від них пішла, чіпляючись за найдоступніше джерело.
Але не потрібно шукати найкоротший шлях – потрібно шукати шлях дієвий. А він вимагає від нас зусиль.
І ось у чому він полягає:
- Інші люди. Кожна людина в нашому мозку створює унікальний біохімічний коктейль. Це означає, що ваш нинішній наркотик може бути куди менш кайфовим, ніж ваш майбутній!
- Подорожі. Подорож забезпечує безліч приводів для ендорфінів – естетика для очей, нова обстановка і досвід, нові люди, нові фотографії врешті-решт.
- Подолання страхів і досягнення. Не обов’язково стрибати з парашутом (якщо не хочеться). Боїтеся публічних виступів – вперед з презентацією перед колегами, боїтеся косих поглядів на ваше тіло – бігом в спортзал, боїтеся громадського осуду – заведіть блог на Ютубі, боїтеся плавати – йдіть в басейн з інструктором.
Заслужене задоволення у відповідь на викид адреналіну – саме “смачне”, адже появляється від адреналіну, що виділився і працює на контрасті. Детальніше можете почитати про це тут . А ще, воно запам’ятовується надовго і робить життя яскравішим. Ваша лімбічна система оцінить ваші зусилля, а життя заграє зовсім іншими фарбами.
Приймаємо ми це чи ні, але мозок людини заточений на задоволення, і завдяки цьому він дуже пластичний. Надайте йому якісну заміну коктейлю з дофаміну, серотоніну і окситоцину, і він більш-менш легко переключиться на нове джерело. Так, можна епізодично порефлексувати в вікно за келихом напівсухого, щоб через годину з новими силами повернутися до свого насиченого і цікавого життя.
Але щоб все склалося так вам доведеться прийняти усвідомлене рішення максимально урізноманітнити своє життя і організувати нові способи отримання емоцій: робити те, що ніколи не робили, їздити в нові місця, ставити перед собою грандіозні завдання, долати страхи.
Зробіть так, щоб головним вашим спогадом про нерозділене кохання стало почуття щирої вдячності за нього або його велетенський вклад у ваше нове яскраве і наповнене подіями життя!