Може це злегка і моторошно звучить, але по суті воно так і є. 4 роки спільного життя, мене і дитину проміняв на комп’ютерні ігри. На минулий день народження друзі купили йому потужний ігровий ноутбук.

Я вважала, що мій чоловік жодного разу не ігроман. Не був помічений безвилазно за іграшками.Часом грав у щось, але це так … по дрібниці.

А в минулому році в листопаді за допомогою друзів зареєстрував аккаунт в магазині ігор. З цього моменту життя пішло під укіс. Весь свій вільний час почав витрачати на комп’ютерні ігри. З дитиною припинив будь-яке спілкування. Я щовечора засинала одна в ліжку. Чоловік в кращому випадку лягав годині о другій ночі.

Приходив після роботи, мив руки і відразу сідав грати. Вимагав, щоб я йому їжу прямо до ноутбука приносила. Спочатку так і робила. Потім перестала – накришить в кімнаті, а за ним прибирай потім. Стала залишати їжу на кухні. Так іноді вона так і стояла недоторканою до самої ночі.

Два місяці у нас з чоловіком не було нічого, причому я тримаю себе у формі, стежу за собою, роблю вправи для підтримки тіла.

Якщо відривала чоловіка від ноутбука – він скандалив. Кричав на мене, говорив, що після роботи він втомився і йому потрібно відпочити. Я не проти того, щоб він відпочивав. Але втратила будь-який контакт з ним. Вранці і вдень він був на роботі, а ввечері і вночі в спальні за ноутбуком.

Розмови ні до чого не привели.

Розлучилася в грудні минулого року. Завершили шлюборозлучний процес в останніх числах грудня.

Минуло півроку з того моменту, а чоловік продовжує зависати в відеоіграх. Про дочку згадує в кращому випадку раз на місяць. Як людину могло так засмоктати? Начебто нормальним був …