Брат страшенно ображений: наші батьки люблять моїх дітей і не помічають його. Але в цьому не ми, а його дружина винна!
Мої батьки завжди дуже трепетно ставилися до мене з братом. Вони багато працювали і старалися дати нам все найкраще. Ми жили в досить забезпеченій і благополучній родині, де всі поважають і люблять один одного, довіряють і допомагають у важку хвилину.Після того, як ми з братом обзавелися сім’ями, ми роз’їхалися по різних містах. Ставлення з сім’єю брата у батьків різко змінилося.
Мама завжди була проти їхнього шлюбу, вона недолюблює невістку. А та, в свою чергу, демонструє зневажливе ставлення до мами. При їх зустрічі навіть стримана і мирна бесіда може перетворитися в грандіозний скандал. Одним словом, між ними суперництво. Думаю, що якби вони були кровними родичами, то змогли б поступатися і прощати, не звертати уваги на різні дрібниці в житті. А в даній ситуації – це абсолютно чужі люди, зі своїми характерами і правилами життя.
З народженням моїх племінників, відносини між мамою і сім’єю брата ще більше зіпсувалися. Мої батьки не бажають спілкуватися з онуками, не кажучи вже про допомогу. Брат теж став злим, похмурим і не дуже хоче підтримувати зв’язок з батьками, не приїжджає і не дзвонить. Але він все одно залишиться улюбленою дитиною для своїх батьків.
В цілому, у мене хороші стосунки з мамою і татом. Мої діти завжди бажані й улюблені гості у них вдома. Мені прикро, що батьки люблять тільки моїх дітей, а про дітей брата навіть не згадують. Я з мамою кілька разів обговорювала цю ситуацію. Але вона так не любить невістку, що її нелюбов перейшла і на онуків. Мені б хотілося, як і раніше, дружити зі своїм братом. Але він вирішив, що саме я налаштовую батьків проти його дружини. І не бажає спілкуватися зі мною. Я б хотіла, щоб і діти наші спілкувалися і зараз, і в майбутньому. Чому у брата така думка про мене? Чому наші відносини змінилося в гіршу сторону? Я його як любила, так і люблю. А може це його дружина так вирішила, звинувачуючи мене в цьому конфлікті?
Я, наприклад, не сварюся зі своєю свекрухою, хоча і друзями нас назвати не можна. Загалом, дотримуюся позиції нейтралітету. Але мені так простіше. І діти мої спілкуються з бабусею.
Що саме провокує такі конфлікти в родині? Адже раніше ми були дружною сім’єю. І з поповненням наших сімей, я думала, що хороші відносини будуть зберігатися. Я б хотіла дружити з дружиною брата. Але між нами наче виросла стіна нерозуміння. Я думаю, що дружина брата багато в чому неправа. Невже невістці важко виявляти повагу до своєї свекрухи і не ображатися на неї. А мама ж може поступатися дружині чоловіка заради любові до сина і дружити з нею. Але не хоче. Сподіваюся, що ми вирішимо цей сімейний конфлікт. Я не хочу брати на себе відповідальність за це протистояння. Хочу нормального життя. Як же мені помирити рідних людей і самій помиритися з братом?